Щодо розгляду судами справ про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією РФ проти України

Abstract

Підсумовано, що згідно із нормами міжнародного звичаєвого права у випадку незастосування юрисдикційного імунітету іноземної держави-відповідача однією із обов’язкових складових процедури розгляду судом вимоги до відповідача іноземної держави є належне повідомлення іноземної держави про пред’явлені до неї позовні вимоги і про результати їх розгляду судом. Невиконання ж наведених процедурних вимог може створити в майбутньому перепони для подальшої реалізації судових рішень у таких справах, зокрема, щодо можливості звернення таких судових рішень до примусового виконання на території інших держав за рахунок майна держави-агресора, що знаходиться на їх території.

It is summarized that, according to the norms of customary international law, in the case of non-application of the jurisdictional immunity of the defendant foreign state, one of the mandatory components of the procedure for consideration by the court of the claim against the defendant foreign state is the proper notification by the foreign state of claims presented to her and the results of their consideration by the court. Failure to comply with the above procedural requirements can create in the future, obstacles to the further implementation of court decisions in such cases, in particular, regarding the possibility of applying such court decisions for enforcement on the territory of other states due to the property of the aggressor state located on their territory.

Подытожено, что согласно нормам международного обычного права в случае неприменения юрисдикционного иммунитета иностранного государства-ответчика одной из обязательных составляющих процедуры рассмотрения судом требования к ответчику иностранного государства является надлежащее уведомление иностранного государства о предъявлении к нему исковых требований и результаты их рассмотрения судом. Невыполнение же приведенных процедурных требований может создать в будущем препятствия для дальнейшей реализации судебных решений в таких делах, в частности, о возможности обращения таких судебных решений к принудительному исполнению на территории других государств за счет имущества государства-агрессора, находящегося на их территории.