Інституціональний аспект заохочувальних норм кримінального права

Abstract

Досліджено питання інституціонального аспекту заохочувальних норм кримінального права. Традиційно в кримінальному праві виокремлюються предметні інститути, що пов’язані зі злочином та покаранням. Заохочувальні норми не вписуються в межі предметного інституту, оскільки мають також і функціональну своєрідність. Зазначено , що інституційний аспект заохочувальних норми полягає в утворенні самостійного предметно-функціонального інституту кримінального права, ознаками якого є: 1) наявність специфічного методу й предмета правового регулювання, 2) наявність блоків правових норм, 3) правова своєрідність та функціональна спрямованість норм, 4) особливість юридичної конструкції норм.

The issue of the institutional aspect of the incentive norms of criminal law has been studied. Traditionally, in criminal law, substantive institutions related to crime and punishment are distinguished. Encouraging norms do not fit within the boundaries of the subject institution, as they also have functional specificity. It is noted that the institutional aspect of the incentive norms consists in the formation of an independent subject-functional institute of criminal law, the characteristics of which are: 1) the presence of a specific method and subject of legal regulation, 2) the presence of blocks of legal norms, 3) legal originality and functional orientation of norms, 4) a feature of the legal construction of norms.

Исследованы вопросы институционального аспекта поощрительных норм уголовного права. Традиционно в уголовном праве выделяются предметные институты, связанные с преступлением и наказанием. Поощрительные нормы не вписываются в пределы предметного института, поскольку обладают также и функциональным своеобразием. Отмечено, что институциональный аспект поощрительных норм заключается в образовании самостоятельного предметно-функционального института уголовного права, признаками которого являются: 1) наличие специфического метода и предмета правового регулирования, 2) наличие блоков правовых норм, 3) правовое своеобразие и функциональная направленность норм, 4) особенность юридической конструкции норм.