Адміністративно-правова доктрина державного контролю у сфері господарської діяльності: концептуальні засади формування

Abstract

Адміністративно-правова доктрина державного контролю у сфері господарської діяльності формується як результат глибокого аналізу взаємозв’язків між державними інституціями, нормами адміністративного права та потребами розвитку національної економіки. Вона відображає трансформацію поглядів на роль держави у регулюванні підприємницької діяльності, визначає нові підходи до правового забезпечення публічного інтересу в умовах динамічного ринку. Особлива увага приділяється ідеологічним, правовим та управлінським засадам, які визначають зміст і спрямованість державного контролю як інструменту впливу на економічну поведінку суб’єктів господарювання. Важливим елементом концептуального підґрунтя є інтеграція принципів верховенства права, пропорційності, публічності та належного адміністрування у процес здійснення контролю. В межах формування сучасної доктрини акцент зроблено на необхідності системного підходу до правового регулювання контрольних повноважень, їх адаптації до європейських стандартів, а також на балансі між забезпеченням економічної свободи та реалізацією контрольної функції держави. Розглядається сутність контролю не лише як юридичної дії, але і як інструменту стратегічного управління, що дозволяє забезпечити сталий розвиток, доброчесність у бізнесі, мінімізацію ризиків та запобігання правопорушенням. Доктрина, що досліджується, базується на потребі формування нової парадигми взаємодії держави й бізнесу, де контроль набуває не карального, а превентивного та сервісного характеру, орієнтованого на партнерство, діалог і прозорість. Таким чином, адміністративно-правова доктрина державного контролю у сфері господарської діяльності розглядається як стратегічний концепт, здатний забезпечити ефективне функціонування механізмів публічного управління в умовах соціально-економічної трансформації.

The administrative-legal doctrine of state control in the field of economic activity is shaped by an in-depth analysis of the interaction between public institutions, administrative legal norms, and the needs of national economic development. It reflects a shift in perceptions of the state’s role in regulating entrepreneurial activities and sets out new legal approaches to securing the public interest in the context of a dynamic market economy. Particular attention is devoted to the ideological, legal, and managerial foundations that define the essence and direction of state control as a mechanism for influencing the economic behavior of business entities. A critical component of the conceptual basis is the integration of the principles of the rule of law, proportionality, transparency, and good governance into control practices. The doctrine emphasizes a systemic approach to the legal regulation of control powers, their alignment with European standards, and the search for an optimal balance between economic freedom and the realization of the state’s supervisory function. State control is considered not merely as a legal instrument, but as a strategic management tool aimed at ensuring sustainable development, business integrity, risk mitigation, and prevention of legal violations. This doctrine is rooted in the necessity of developing a new paradigm for state-business relations, where control transforms from a punitive function into a preventive and service-oriented mechanism based on partnership, open communication, and accountability. In this regard, the administrative-legal doctrine of state control in economic affairs is conceptualized as a strategic framework capable of ensuring the efficient operation of public administration mechanisms amid socio-economic transformations.