Кваліфікація найманства: національний та міжнародно-правовий аспекти

Abstract

Висвітлені проблемні питання кваліфікації найманства в сучасних умовах. Окреслено ступінь наукової розробки питання кримінальної відповідальності за найманство та основні міжнародно-правові документи, які криміналізують найманство. Визначено, що на міжнародному рівні не існує чіткого відмежування діяльності найманців від діяльності приватних військових і охоронних компаній в умовах збройних конфліктів. Проаналізовано приклади найманства на території України, починаючи з 2014 р., та визначено основні проблеми їх кваліфікації. Акцентовано увагу на складності відмежування найманства від проявів тероризму та створення чи участі в насильницьких діях не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань. Аргументовано необхідність перегляду концепції найманства на міжнародному рівні, передбачення чіткого механізму регулювання і моніторингу діяльності приватних військових і охоронних компаній, інтенсифікація міжнародно-правового співробітництва в питаннях протидії участі іноземців у збройних конфліктах інших країн та терористичним загрозам у цілому.

The article outlines issues of qualification of mercenaries in contemporary conditions. It defines bases of criminalization of mercenaries at the international level and ascertains the lack of global consensus on this issue. The article emphasizes that nowadays there is no clear distinction between mercenarism and activities of private military and security companies in conditions of the armed conflict. It outlines the background for the growing popularity of private military and security companies in the contemporary world. It analyzes the current state of international regulation and perspectives of the use of private military and security companies. It ascertains that in Ukraine private military companies are outlawed. At the same time, signs of the mentioned illegitimate activity are present in the regions of armed conflict in Ukraine. The article analyzes practical examples of mercenarism at the territory of Ukraine starting from 2014. It outlines main issues law enforcement agencies face at qualifying mercenarism. It defines reasons for the official reluctance of qualifying mercenarism in Ukraine. The article analyzes law enforcement and court practice of foreign states at qualifying mercenarism. It defines the main reasons why mercenaries receive fairly lenient punishments in foreign courts for criminal participation in the armed conflict in Ukraine. The article ascertains that qualification of mercenaries at present conditions is influenced by a number of factors, namely changes in the contemporary conception of mercenarism, the legitimization of certain forms of mercenarism, growing participation of foreign citizens in armed conflicts and violent actions on the territories of foreign states. The thin threshold between contemporary manifestations of mercenarism, terrorism and participation in illegal military and armed formations, high complexity of proving corpus delicti of mercenarism exclude this crime from the range of practical interests of Ukrainian law enforcement agencies. The article defines perspectives of enhancement of this situation including the reconsidering conception of mercenaries on an international level, providing a clear mechanism for regulation and monitoring of private military and security companies activities, intensifying international cooperation in this sphere. Further attention requires national and international aspects of the use of mercenaries in conditions of hybrid armed conflicts and preventing the participation of Ukrainian citizens in the armed conflicts in the territories of foreign states.

Освещены проблемные вопросы квалификации наемничества в современных условиях. Охарактеризована степень научной разработки вопроса уголовной ответственности за наемничество и основные международно-правовые документы, которые криминализируют наемничество. Определенно, что на международном уровне не существует четкого разграничения деятельности наемников от деятельности частных военных и охранных компаний в условиях вооруженных конфликтов. Проанализированы примеры наемничества на территории Украины, начиная с 2014 г., и определены основные проблемы их квалификации. Акцентировано внимание на сложности разграничения наемничества от проявлений терроризма и создания или участия в насильственных действиях, не предусмотренных законом военизированных или вооруженных формирований. Аргументирована необходимость пересмотра концепции наемничества на международном уровне, закрепления четкого механизма регулирования и мониторинга деятельности частных военных и охранных компаний, интенсификация международно-правового сотрудничества по вопросам противодействия участия иностранцев в вооруженных конфликтах других стран и террористическим угрозам в целом.