Non-fixed working hours in the context of globalisation: the impact of international trends on Ukrainian legislation and employers' practices

Abstract

Глобалізація та інформаційні технології активно впливають на різні сфери життєдіяльності суспільства, від економічної сфери до трудових відносин. Безпосередній вплив на сферу праці можна побачити у зміні тенденцій у визначенні робочого часу, оскільки сьогодні з’явилося більше можливостей для компромісу між працівниками та роботодавцями щодо встановлення робочого часу та узгодження можливості нефіксованого робочого часу. Це призвело до гнучкої роботи. Саме це робить дане дослідження актуальним. Метою цього дослідження є визначення переваг нефіксованого робочого часу та аналіз проблем, з якими стикаються учасники трудових відносин при встановленні гнучкого робочого часу в умовах глобалізації. Важливо вивчити світові закономірності та тенденції запровадження гнучкого робочого часу на міжнародному рівні з урахуванням міжнародних норм. Доцільно також оцінити вплив міжнародних рекомендацій на формування національного трудового законодавства в рамках нефіксованого робочого часу. Для досягнення цієї мети було використано ряд методів наукового пізнання, таких як системний аналіз, синтез, формально-юридичний метод, діалектичний метод та метод аналізу нормативних документів. Отримані результати стануть основою для подальших досліджень у цій сфері та сприятимуть розробці рекомендацій щодо адаптації чинного законодавства до реалій сьогодення, стрімкого розвитку інформаційних технологій та глобалізації.

Globalisation and information technology are having an active impact on various spheres of society, from the economic sphere to labour relations. The direct impact on the labour sphere can be seen in the change in trends in the definition of working hours, as today there are more opportunities for compromise between employees and employers on setting working hours and agreeing on the possibility of non-fixed working hours. This has resulted in flexible working arrangements. This is what makes this study relevant. The purpose of this study is to identify the benefits of non-fixed working hours and to analyse the challenges faced by participants in labour relations when establishing flexible working hours in the context of globalisation. It is important to study global patterns and trends in the introduction of flexible working hours at the international level, taking into account international regulations. It is also advisable to assess the impact of international recommendations on the formation of national labour legislation in the framework of non-fixed working hours. In order to achieve this purpose, a number of methods of scientific knowledge were used, such as systematic analysis, synthesis, formal legal method, dialectical method and method of analysis of regulatory documents. The findings will serve as a basis for further research in this area and will contribute to the development of recommendations for adapting the current legislation to the realities of today, the rapid development of information technology and globalisation.

Глобализация и информационные технологии активно влияют на различные сферы общества, от экономической сферы до трудовых отношений. Прямое влияние на сферу труда можно увидеть в изменении тенденций в определении рабочего времени, так как сегодня появилось больше возможностей для компромисса между работниками и работодателями по установлению рабочего времени и согласованию возможности нефиксированного рабочего времени. Это привело к появлению гибких режимов работы. Это и делает данное исследование актуальным. Целью данного исследования является выявление преимуществ нефиксированного рабочего времени и анализ проблем, с которыми сталкиваются участники трудовых отношений при установлении гибкого рабочего времени в условиях глобализации. Важно изучить мировые закономерности и тенденции внедрения гибкого рабочего времени на международном уровне с учетом международных норм. Также целесообразно оценить влияние международных рекомендаций на формирование национального трудового законодательства в рамках нефиксированного рабочего времени. Для достижения этой цели использовался ряд методов научного познания, таких как системный анализ, синтез, формально-юридический метод, диалектический метод и метод анализа нормативных документов. Полученные результаты послужат основой для дальнейших исследований в данной области и будут способствовать разработке рекомендаций по адаптации действующего законодательства к реалиям сегодняшнего дня, стремительному развитию информационных технологий и глобализации.