Становлення та зміст принципу процесуальної активності суду в цивільному судочинстві

Abstract

Зазначається, що в науці цивільного процесуального права точиться гостра дискусія навколо питання, чи існують підстави існування самостійного принципу – процесуальної активності суду, чи процесуальну активність суду слід включати як складову до інших принципів. Зауважується, що є всі підстави щодо виділення самостійного принципу – принципу судового керівництва, та досить спірною є точка зору про можливість включення активних повноважень суду до змісту відповідних галузевих принципів: змагальності, диспозитивності та процесуальної активності суду. Отмечается, что в науке гражданского процессуального права идет острая дискуссия вокруг вопроса, существуют ли основания существования самостоятельного принципа – процессуальной активности суда или процессуальную активность суда следует включать как составляющую к другим принципам. Замечается, что есть все основания для выделения самостоятельного принципа – принципа судебного руководства, и достаточно спорна точка зрения о возможности включения активных полномочий суда в содержание соответствующих отраслевых принципов: состязательности, диспозитивности и процессуальной активности суда. It is noted that in the science of civil procedural law there is a sharp discussion around the question of whether there are grounds for the existence of an independent principle - the procedural activity of the court or the procedural activity of the court should be included as a component of other principles. We believe that there is every reason to single out an independent principle - the principle of judicial leadership, and the point of view on the possibility of including the active powers of the court in the content of the relevant industry principles: adversarial, discretionary and procedural activity of the court is rather controversial.