Дигіталізація в контексті доктрини юридизації суспільних відносин

Abstract

У статті проведено теоретико-правовий аналіз феномену дигіталізації в контексті доктрини юридизації суспільних відносин. З’ясовано ключові проблеми такої юридизації. Показано, що роль держави в юридизації суспільних відносин, що формуються в ході дигіталізації суспільного життя, є і буде визначальною. Зауважено на тому, що глибокі структурні та функціональні перетворення внаслідок таких змін призводять до становлення й розвитку інституцій цифрової (електронної) держави, яка має обійняти місце своєрідного «флагмана» у формуванні нового, цифрового, укладу в суспільстві, цифрової економіки та цифрової соціальної сфери, у реалізації та захистові цифрових прав індивідів, а також успішно реалізовуватиме назрілі соціальні й економічні реформи в суспільстві.The aim of the article is to clarify the legal content of the phenomenon of digitalization (public relations) by conducting a theoretical and legal analysis of this phenomenon in the context of the doctrine of legalization of public relations. It was found that the key problems of such legalization are: fixing the institutional framework (limits) of such legalization (subject to legalization the whole array of relations that indicate changes due to digitalization or some of its enclaves; if individual - under what conditions and under what criteria it should be qualified as objectively requiring legalization) ; what should be the criteria for choosing a particular model of detail of legalization); determining the priorities and continuity of such legalization (which public relations should be subject to the regulatory influence of law in the first place, and which can be considered in terms of priority as secondary); solving the issue of correlation of forms of legalization of relations in the field of digitalization (domestic, international, transnational law), as well as legal and non-legal forms of regulation of these relations (which segments of digitalization should be left at the level of self-regulation); identification of the subjects of legalization of relations in the field of digitalization (this should be exclusively the state, represented by its bodies, whether digitalization processes can be entrusted to regulate non-state "actors", and if so, to what extent and to what extent); to find out how suitable for use in the national framework (in particular in the current state of Ukraine, its economic, political and legal systems) is the use of foreign experience in legalizing relations in the field of digitalization. It is shown that the role of the state in the legalization of social relations formed during the digitalization of public life is and will be decisive. At the same time, in the course of such legalization the state itself is rapidly changing under the influence of cross-processes of digitalization and legalization: the practices of state management of digitalization processes are rapidly changing, modifying, becoming more flexible and open.В статье проведен теоретико-правовой анализ феномена дигитализации в контексте доктрины юридизации общественных отношений. Выяснены ключевые проблемы такой юридизации. Показано, что роль государства в юридизации общественных отношений, формируемых в ходе дигитализации общественной жизни, является определяющей. Замечено, что глубокие структурные и функциональные преобразования в результате таких изменений приводят к становлению и развитию институтов цифрового (электронного) государства, которое должно занять место своеобразного «флагмана» в формировании нового, цифрового уклада в обществе, цифровой экономики и цифровой социальной сферы, в реализации и защите цифровых прав индивидов, а также будет успешно реализовывать назревшие социальные и экономические реформы в обществе.