Доказування як складова частина застосування норм кримінального процесуального права

Abstract

Зроблено висновок, що кримінально-процесуальне доказування пронизує всі стадії застосування норм кримінального процесуального права і є його основним змістом, його складовою частиною. Про об'єктивну істину в кримінальному процесі можна вести мову як про пізнавальний ідеал, якого треба прагнути, але не завжди досягають. Нормативно визначити мету та межі доказування неможливо – врегулювати можна тільки шлях до їх визначення та досягнення, яким є процедура доказування.

Сделан вывод, что уголовно-процессуальное доказывание пронизывает все стадии применения норм уголовного процессуального права и является его основным содержанием, его составной частью. Об объективной истине в уголовном процессе можно говорить как о познавательном идеале, к которому нужно стремиться, но не всегда достигают. Нормативно определить цель и границы доказывания невозможно – урегулировать можно только путь к их определению и достижению, каким является процедура доказывания.

It is concluded that criminal procedural proof permeates all stages of the application of the norms of criminal procedural law and is its main content, its integral part. Objective truth in the criminal process can be spoken of as a cognitive ideal to which one must strive, but not always achieved. It is impossible to normatively determine the purpose and boundaries of proof - it is only possible to regulate the path to their definition and achievement, which is the procedure of proof.