Особливості визнання спадщини відумерлою в доктрині цивільного права та практиці правозастосування

Ескіз

Дата

2024

DOI

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.05.28

item.page.thesis.degree.name

item.page.thesis.degree.level

item.page.thesis.degree.discipline

item.page.thesis.degree.department

item.page.thesis.degree.grantor

item.page.thesis.degree.advisor

item.page.thesis.degree.committeeMember

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Аналітично-порівняльне правознавство. - 2024. - № 5. - С. 182-187

Анотація

Автором досліджується проблема відумерлості спадщини. Проблемність цього правового феномена також зумовлена відсутністю його законодавчого визначення, спірності щодо правової природи відносин відумерлості спадщини. Про актуальність цієї проблеми свідчить й те, що в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення доречно припустити збільшення об’єктів відумерлого майна внаслідок неможливості спадкоємців прийняти спадщину (загибель у результаті воєнних дій, виїзд на постійне місце проживання в інші країни тощо), руйнування та пошкодження майна. Тому в умовах воєнного стану процедура взяття на облік та використання відумерлого майна на рівні територіальних громад може бути переглянута. В роботі відзначено, що відумерлість спадщини за своєю правовою природою не може розглядатись як спадково-правова дефініція, через те що: вона базується на обов’язку, а не на праві прийняття спадщини; її мета полягає в задоволенні суспільного інтересу щодо підтримки стабільності майнових відносин у суспільстві; вона є правонаступництвом. Автором доводиться, що конструкція інтересу в системі правовідносин відумерлості спадщини має комплексність і поєднує суспільний (соціальний) та економічний (майновий) інтереси. Суспільний (соціальний) інтерес полягає у збереженні стабільності майнових відносин у суспільстві. Економічний (майновий) інтерес має публічну та приватну спрямованість, зокрема задовольняє інтереси територіальної громади як набувача права власності, так і особи-кредитора щодо задоволення зобов’язань спадкодавця за рахунок відумерлого майна. При цьому публічний суб’єкт приймає на себе тягар зобов’язань спадкодавця іноді не у власних інтересах, а з метою задоволення стабільності майнових відносин у суспільстві. Процедура визнання спадщини відумерлою має такі етапи: виявлення відумерлого майна, зокрема з повідомлень сусідів, балансоутримувача житлового фонду; обстеження виявленого майна, про що складається акт; проведення збору інформації щодо наявності статусу відумерлого майна; у випадку встановлення факту руйнування (знищення) комісією висувається пропозиція щодо припинення права власності на такий об’єкт; підготовка заяви до суду про визнання спадщини відумерлою та передачу майна у комунальну власність; розгляд справи за правилами окремого провадження; прийняття рішення суду про передачу відумерлої спадщини у комунальну власність; рішення сесії органу місцевого самоврядування щодо набуття права комунальної власності на відумерле майно; державна реєстрація власності за відповідною територіальною громадою; утримання та використання відумерлого майна.
The author has studied the problem of escheated inheritance. The problematic aspect of this legal phenomenon is also stipulated by the lack of its legislative definition, disputes in regard to the legal nature of relations of escheated inheritance. The relevance of this problem is evidenced by the fact that it is appropriate to assume an increase in objects of escheated property in terms of the martial law and post-war reconstruction due to inability of lawful heirs to accept inheritance (death as a result of hostilities, leaving the country for permanent residence in other states, etc.), destruction and damage of property. Therefore, the registration procedure and usage of escheated property at the level of territorial communities may be revised in terms of the martial law. It has been noted in the paper that escheated inheritance cannot be considered as hereditary and legal definition by its legal nature, because: it is based on the obligation, but not on the right to accept inheritance; its purpose is to satisfy the public interest in maintaining the stability of property relations in society; it is legal succession. The author has proved that the construction of interest in the system of legal relations of escheated inheritance is complex and combines public (social) and economic (property) interests. Public (social) interest consists in preserving the stability of property relations in society. Economic (property) interest has a public and private orientation, in particular, it satisfies the interests of the territorial community, both an acquirer of the ownership right and a creditor regarding the satisfaction of an ancestor’s obligations at the expense of escheated property. At the same time, a public entity assumes the burden of the ancestor’s obligations sometimes not in own interests, but in order to satisfy the stability of property relations in society. The procedure of recognizing inheritance as escheated has the following stages: detection of escheated property, in particular from reports of neighbors, from the authority in charge of the residential stock; examination of discovered property, whereat a formal note is taken; collection of information regarding the status of escheated property; in case of establishing the fact of damage (destruction), the commission puts forward a proposal to terminate the ownership right to such an object; preparation of a claim to the court on defining inheritance as escheated and transfer of property to communal ownership; hearing the case according to the rules of a separate proceeding; adoption of a court judgement on transfering escheated inheritance to communal ownership; the decision of the local self-government agency’s session on the acquisition of the right of communal ownership of escheated property; state registration of property for the relevant territorial community; maintenance and use of escheated property.
Определены особенности признания наследства выморочным в доктрине гражданского права и практике правоприменения.

Опис

Ключові слова

цивільне право, спадщина, відумерла спадщина, територіальна громада, комунальна власність, спадкодавець, власність, суспільний інтерес, нерухомість, правонаступництво, civil law, inheritance, escheated inheritance, territorial community, communal ownership, ancestor, property, public interest, immovable property, legal succession, гражданское право, наследство, выморочное наследство, территориальная община, коммунальная собственность, наследодатель, собственность, общественный интерес, недвижимость, правопреемство

Бібліографічний опис

Кройтор, В. А. Особливості визнання спадщини відумерлою в доктрині цивільного права та практиці правозастосування [Електронний ресурс] / Кройтор В. А. // Аналітично-порівняльне правознавство. - 2024. - № 5. - С. 182-187. - Режим доступу: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.05.28.

item.page.endorsement

item.page.review

item.page.supplemented

item.page.referenced