До характеристики рівнів правового регулювання соціального захисту працівників державної виконавчої служби та приватних виконавців

Abstract

У статті на основі аналізу норм чинного законодавства України визначено та надано характеристику окремим рівням правового регулювання соціального захисту працівників державної виконавчої служби та приватних виконавців. Визначено, що закон являє собою офіційний документ, прийнятий компетентним органом держави у встановленому порядку, який визначає найбільш важливі, засадничі матеріально-правові та процедурно-процесуальні аспекти забезпечення соціального захисту працівників державної виконавчої служби та приватних виконавців з урахуванням визнаних у державі і суспільстві соціальних цінностей та стандартів, існуючих потреб і можливостей досягнуто рівня соціально-економічного розвитку. Наголошено, що локальні нормативно-правові акти призначені для регулювання трудових відносин і відносин, тісно пов’язаних з ними, в рамках певного підприємства, установи, організації. До них належать колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку, графіки відпусток, графіки змінності, накази тощо. З’ясовано, що локальні нормативно-правові акти як засіб правового регулювання соціального захисту стосуються лише працівників державної виконавчої служби, оскільки вони приймаються та реалізуються у сфері відносин роботодавця та найманих працівників. Зроблено висновок, що в Україні запроваджено складну, багаторівневу систему правового регулювання соціального захисту працівників державної виконавчої служби та приватних виконавців, функціонування якої відбувається за декількома векторами з метою забезпечення належної соціально-економічної підтримки зазначених суб’єктів як за нормальних умов здійснення ними своєї професійної діяльності, так і у разі настання відповідних ситуацій, за яких державний та (або) приватний виконавець, особи, що перебувають на його утриманні, стають соціально вразливими.

In the article, on the basis of analysis of the norms of the current legislation of Ukraine, a certain level of legal regulation of social protection of employees of the state executive service and private executors is defned and given. It is determined that the law is an offcial document adopted by the competent authority of the state in accordance with the established procedure, which defnes the most important, fundamental substantive and procedural-procedural aspects of ensuring social protection of employees of the state executive service and private performers, taking into account socially recognized in the state and society values and standards, existing needs and opportunities have been achieved at the level of socio-economic development. It is emphasized that local regulatory acts are intended for regulation of labor relations and relations closely connected with them within the limits of certain enterprise, institution and organization. These include a collective agreement, the rules of internal labor regulations, vacation schedules, schedules of variability, orders, etc. It is revealed that local regulatory as a means of legal regulation of social protection applies only to employees of the state executive service, since they are adopted and implemented in the sphere of relations between the employer and employees. It was concluded that in Ukraine a complex, multi-level system of legal regulation of social protection of employees of the state executive service and private performers was introduced, functioning of which is carried out in several vectors, in order to ensure proper social and economic support of these subjects, as in the normal conditions of their implementation. professional activity, and in case of occurrence of corresponding situations in which the state and (or) private executor, persons who are in its maintenance, become social very vulnerable.

В статье на основе анализа норм действующего законодательства Украины определены и охарактеризованы отдельные уровни правового регулирования социальной защиты работников государственной исполнительной службы и частных исполнителей.