Культура як система: особливості побутування

Abstract

Зазначено, що культура є надскладною системно-цілісною єдністю. Тому й осягнути культуру в усій повноті конкретних форм її існування, у її будові, функці-онуванні й розвитку можна тільки з позицій системного мислення. Усі інші підходи дозволяють зафіксувати, схопити, вичленити хоча й надважливі, але все ж приватні її особливості, і тому мають однобічність. Системний підхід до розуміння культури дозволяє інтегрувати усі її різнобічні трактування, долаючи певну альтернативність, і характеризувати з точки зору її організації, певної структурної стійкості, фіксуючи, насамперед, увагу на функціональній взаємодії її структурних елементів.

Отмечено, что культура является сверхсложным системно-целостным единством. Поэтому и постичь культуру во всей полноте конкретных форм ее существования, в ее строении, функционировании и развитии можно только с позиций системного мышления. Все остальные подходы позволяют зафиксировать, схватить, вычленить хотя и сверхважные, но все же частные ее особенности, и потому обладают односторонностью. Системный подход к пониманию культуры позволяет интегрировать все ее разносторонние трактовки, преодолевая определенную альтернативность, и характеризовать с точки зрения ее организации, определенной структурной устойчивости, фиксируя прежде всего внимание на функциональном взаимодействии ее структурных элементов.

It is noted that culture is a super-complex system-holistic unity. Therefore, it is possible to comprehend culture in the fullness of the specific forms of its existence, in its structure, functioning and development only from the standpoint of systemic thinking. All other approaches allow fixing, grasping, isolating, although super-important, but still its particular features, and therefore they are one-sided. A systematic approach to understanding culture allows integrating all its versatile interpretations, overcoming a certain alternativeness, and characterizing it from the point of view of its organization, a certain structural stability, focusing primarily on the functional interaction of its structural elements.