Відшкодування екологічної шкоди під час припинення господарської діяльності

Abstract

Статтю присвячено дослідженню проблемним питанням відшкодування екологічної шкоди під час припинення господарської діяльності. Здійснено аналіз положень чинного законодавства щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища суб’єктами господарювання. Розглянуто визначення поняття екологічної шкоди та її змісту. Проаналізовано Конституційну основу механізму реалізації права на відшкодування шкоди. Зроблено висновок, що серед іншої шкоди відшкодуванню мають підлягати неодержані прибутки за час, необхідний для відновлення якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

The article studies the problematic issue of compensation for environmental damage in the cessation of business. The analysis of the current legislation on compensation for damages caused by violation of the legislation on environmental protection entities. We consider the definition of environmental damage and its content. Analyzed the constitutional basis of the mechanism of the right to compensation . It is concluded that, among other damage are subject to compensation income not received by the time required to restore the quality of the environment , restoration of natural resources to a condition suitable for the use intended.

Статья посвящена исследованию проблемных вопросов возмещения экологического вреда во время прекращения хозяйственной деятельности. Осуществлен анализ положений действующего законодательства относительно возмещения вреда, причиненного нарушением законодательства об охране окружающей природной среды субъектами ведения хозяйственной деятельности. Рассмотрено определение понятия экологического вреда и его содержания. Проанализирована Конституционная основа механизма реализации права на возмещение вреда. Сделан вывод, что среди прочего вреда возмещению должны подлежать неполученные прибыли за время, необходимое для возобновления качества окружающей природной среды, воссоздания природных ресурсов, путем приведения их к состоянию, пригодному для использования по целевому назначению.