Засади роботи психолога з персоналом сектору безпеки і оборони у зв’язку із проблемами адиктивної поведінки

Abstract

Визначено, що залежність від психоактивних речовин – біопсихосоціальна проблема, вона поширюється на усі сфери функціонування людини (сімейну, професійну, дозвілля тощо). Зазначено, що термін «залежність» є традиційним для вітчизняної наукової школи і клінічної практики, воднораз замість нього як діагностичний термін у DSM-5 використовується більш нейтральна дефініція «розлад вживання речовини». Психологічна допомога за запитами, пов’язаними із залежною поведінкою, базується на інтегративному підході, що включає доказову психотерапію, фармакотерапію та підтримку відновлення.

It was determined that addiction to psychoactive substances is a biopsychosocial problem, it extends to all spheres of human functioning (family, professional, leisure, etc.). It is noted that the term "addiction" is traditional for the domestic scientific school and clinical practice, at the same time, instead of it, the more neutral definition "substance use disorder" is used as a diagnostic term in DSM-5. Psychological assistance for requests related to addictive behavior is based on an integrative approach that includes evidence-based psychotherapy, pharmacotherapy, and recovery support.

Определено, что зависимость от психоактивных веществ – биопсихосоциальная проблема, она распространяется на все сферы функционирования человека (семейную, профессиональную, досуг и т.п.). Отмечено, что термин «зависимость» является традиционным для отечественной научной школы и клинической практики, одновременно вместо него в качестве диагностического термина в DSM-5 используется более нейтральная дефиниция «расстройство употребления вещества». Психологическая помощь по запросам, связанным с зависимым поведением, базируется на интегративном подходе, включающем доказательную психотерапию, фармакотерапию и поддержку восстановления.