Реформування земельних відносин у західному регіоні України (друга половина XIX - початок XX ст.)

Abstract

У статті здійснено критичну рефлексію суспільно-політичних змін у європейській цивілізації в середині XIX ст., які позначилися формуванням національно-демократичних держав з новітньою правовою культурою ліберальної демократії і конституційним правом. Австрійська конституційна монархія, в складі якої перебували західноукраїнські землі, закріпила право власності на землю за селянами, сформувала сприятливіші, ніж у Наддніпрянській Україні, умови для розвитку приватновласницьких земельних відносин та здійснила реформування державно-правових інститутів, надавши можливість українському народу формувати місцеві інститути самоврядування та національний парламент, які засвідчили політичну державотворчу суб’єктність селянської верстви.

In the article the critical reflection of social and political changes in the European civilization in the middle of the XIX century, which are affected by the formation of national-democratic states with a new legal culture of liberal democracy and constitutional law. The Austrian constitutional monarchy, which included a Western land, securing ownership of the land to the peasants, has formed more favorable than in the Dnieper Ukraine, the conditions for the development of private ownership of land relations and carried out a reform of state and legal institutions, providing an opportunity to the Ukrainian people to form local self-government institutions and the national parliament, which witnessed political subjectivity state building peasant stratum.

В статье осуществлено критическую рефлексию общественно-политических изменений в европейской цивилизации в середине XIX в., которые сказались формированием национально-демократических государств с новой правовой культурой либеральной демократии и конституционным правом. Австрийская конституционная монархия, в составе которой находились западноукраинские земли, закрепила право собственности на землю за крестьянами, сформировала более благоприятные, чем в Приднепровской Украине, условия для развития частнособственнических земельных отношений и осуществила реформирование государственно-правовых институтов, предоставив возможность украинскому народу формировать местные институты самоуправления и национальный парламент, которые засвидетельствовали политическую государствообразовательную субъектность крестьянских слоев.