Організаційні форми використання спеціальних знань під час розслідування військових злочинів

Abstract

У статті підкреслено, що одним із способів оптимізації кримінального провадження щодо військових злочинів є використання спеціальних знань під час їх розслідування. Встановлено, що форми використання спеціальних знань під час досудового розслідування військових злочинів прийнято виокремлювати за певними критеріями. Зокрема, це визначеність в положеннях кримінального процесуального законодавства України, обов’язковість їх використання, спрямованість, суб’єкти використання тощо. З’ясовано, що найбільш розповсюдженим і часто вживаним критерієм є урегульованість кримінальним процесуальним законодавством. За цим критерієм прийнято розрізняти процесуальну та непроцесуальну форми використання спеціальних знань. Зазначено, що організаційні (непроцесуальні) форми використання спеціальних знань під час розслідування військових злочинів визначаються в нормативно-правових актах підзаконного характеру та спрямовані на організацію досудового розслідування. Підкреслено, що вони жодним чином не суперечать процесуальним формам використання спеціальних знань, вони виконують допоміжну функцію по відношенню до них і спрямовані на їх забезпечення. Наголошено, що існує тонка межа між процесуальними й організаційними формами використання спеціальних знань залежно від стадії кримінального провадження та форми досудового розслідування. Встановлено, що для розслідування військових злочинів характерними є такі організаційні (непроцесуальні) форми використання спеціальних знань: звернення до обізнаної особи для отримання консультації (консультативної допомоги); здійснення перевірки інформації за базами даних.

In the article it has been emphasized that one of the ways to optimize criminal proceedings regarding military crimes is the use of special knowledge during their investigation. It has been established that the forms of using special knowledge during the pre-trial investigation of military crimes are usually distinguished according to certain criteria. In particular, it has been defined in the provisions of the criminal procedural legislation of Ukraine, the obligation of their use, direction, subjects of use, etc. It has been found that the most widespread and often used criterion is the regulation of criminal procedural legislation. According to this criterion, it is customary to distinguish procedural and non-procedural forms of using special knowledge. It has been noted that the organizational (non-procedural) forms of using special knowledge during the investigation of military crimes are defined in normative legal acts of a sub-legal nature and are aimed at organizing a pre-trial investigation. It has been emphasized that they in no way contradict the procedural forms of using special knowledge, they perform an auxiliary function in relation to them and are aimed at their provision. It has been emphasized that there is a fine line between procedural and organizational forms of using special knowledge depending on the stage of criminal proceedings and the form of pre-trial investigation. It has been established that the following organizational (non-procedural) forms of using special knowledge are typical for the investigation of military crimes: turning to a knowledgeable person for consultation (consultative assistance); checking information against databases.

Определены организационные формы использования специальных знаний при расследовании военных преступлений и осуществлены их характеристики.