Реформування земельних відносин Центральною Радою УНР

Abstract

У статті проаналізовано підходи дослідників державно-правових реформ, здійснених Центральною Радою УНР, зокрема, у сфері земельних відносин. На цій основі доведено, що у дослідженнях із цієї проблеми є окремі прогалини, упереджене тлумачення «селянської революції» та неадекватна оцінка приватновласницького сектору сільськогосподарського виробництва в Україні. Показано, що уряд УНР не мав достатнього теоретично-правового розуміння розбудови української національної держави, не володів організаційними здібностями для мобілізації українського народу в його боротьбі за національну незалежність і був значною мірою у своєму світогляді обмежений російською соціалістично-общинною ідеологією, що і призвело до його поразки і втрати щойно здобутої української національної незалежності.

The article analyzes the approaches researchers state legal reforms implemented by the Central Council of the UPR, particularly in the sphere of land relations. On this basis, it is proved that the studies on this issue are some gaps, biased interpretation of «peasant revolution» and inadequate assessment of private sector agricultural production in Ukraine. It is shown that the UNR government had sufficient theoretical and legal understanding of the development of Ukrainian national state did not have the organizational ability to mobilize the Ukrainian people in their struggle for national independence and was largely in its outlook limited Russian socialist-communal ideology, which led to his destruction and loss just became Ukrainian national independence.

В статье проанализированы подходы исследователей государственно-правовых реформ, осуществленных Центральной Радой УНР, в частности, в сфере земельных отношений. На этой основе доказано, что в исследованиях по этой проблеме есть отдельные пробелы, предвзятое толкование «крестьянской революции» и неадекватная оценка частновладельческого сектора сельскохозяйственного производства в Украине. Показано, что правительство УНР не имело достаточного теоретико-правового понимания развития украинского национального государства, не обладало организаторскими способностями для мобилизации украинского народа в его борьбе за национальную независимость и было в значительной степени в своем мировоззрении ограничено российской социалистически-общинной идеологией, что и привело к его поражению и потерю только что добытой украинской национальной независимости.