Роль цифрових технологій у процедурі добору кандидатів до поліції: перспективи правового регулювання

Abstract

Цифрові технології дедалі більше проникають у всі сфери суспільного життя, зокрема у сферу державного управління та правоохоронної діяльності. В умовах сучасних викликів ефективний добір кандидатів до поліції є критичним чинником для формування професійного, етичного та вмотивованого персоналу, здатного якісно виконувати службові обов’язки. Цифрові інструменти, включно з алгоритмами оцінювання, аналітичними платформами, автоматизованими системами відбору та штучним інтелектом, відкривають нові можливості для прозорості, об'єктивності та зменшення людського чинника під час прийняття рішень щодо майбутніх правоохоронців. Водночас впровадження таких рішень потребує належного правового забезпечення, що відповідатиме не лише стандартам інформаційної безпеки та захисту персональних даних, а й принципам справедливості, недискримінації та процесуальної легітимності. Важливим аспектом є також баланс між технологічною ефективністю та етичними засадами добору. З огляду на міжнародний досвід, держава має забезпечити правові механізми контролю за використанням цифрових інструментів, а також визначити чіткі межі допустимого втручання в приватну сферу особи. У центрі дискусій залишається питання адаптації національного законодавства до нових цифрових реалій, забезпечення прозорості алгоритмів та залучення громадськості до процесу формування відповідної правової політики. Комплексне осмислення ролі цифрових технологій у процедурі добору кандидатів до поліції дозволяє не лише підвищити ефективність кадрової політики, а й зміцнити довіру суспільства до правоохоронних органів.Digital technologies are increasingly becoming an integral part of public administration and law enforcement processes. In the context of modern societal and security challenges, the effective recruitment of police candidates plays a pivotal role in shaping a qualified, ethical, and motivated force capable of meeting the needs of public service. Digital tools, such as evaluation algorithms, analytical platforms, automated selection systems, and artificial intelligence, provide new opportunities for transparency, impartiality, and minimization of subjective decision-making in personnel selection. However, the integration of such tools requires a solid legal framework that upholds not only data protection and cybersecurity standards but also principles of fairness, non-discrimination, and procedural legitimacy. A key concern is maintaining a balance between technological efficiency and ethical recruitment practices. Drawing on international experience, the state must ensure regulatory oversight over the use of digital selection mechanisms and establish clear limits on permissible intrusions into individual privacy. Another pressing issue involves the adaptation of national legislation to the evolving digital environment, the need for transparency in algorithmic processes, and the involvement of civil society in shaping regulatory policies. A comprehensive understanding of the role of digital technologies in police recruitment not only enhances the quality of human resource management but also strengthens public trust in law enforcement institutions.