Дискреційні повноваження: поняття та практичне застосування

Abstract

Автором зазначено, що дискреційні повноваження – це сукупність прав та обов’язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проєктом нормативно-правового акта. Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб’єкта владних повноважень.

The author states that discretionary powers are a set of rights and obligations of state authorities and local self-government bodies, persons authorized to perform the functions of the state or local self-government, providing the opportunity, at their own discretion, to determine, in full or in part, the type and content of the management decision that is being made, or the ability to choose at one's own discretion one of several options for management decisions provided for by a regulatory legal act, a draft regulatory legal act. The powers of state bodies are not discretionary when there is only one lawful and legally justified behavior of the subject of power.

Автором указано, что дискреционные полномочия – это совокупность прав и обязанностей органов государственной власти и местного самоуправления, лиц, уполномоченных на выполнение функций государства или местного самоуправления, предоставляющих возможность по своему усмотрению определить полностью или частично принимаемый вид и содержание управленческого решения, которое принимается, или возможность выбора по своему усмотрению одного из нескольких вариантов управленческих решений, предусмотренных нормативно-правовым актом, проектом нормативно-правового акта. Полномочия государственных органов не дискреционны, когда есть только один правомерный и законно обоснованный вариант поведения субъекта властных полномочий.