Суб’єкти усиновлення іноземцем дитини за законодавством України та країн Європейського Союзу

Abstract

В статті проаналізовано спільні та відмінні риси щодо вимог, які висуваються до суб’єктів усиновлення іноземцем дитини за законодавством України та країн Європейського Союзу. Зазначено про доцільність встановлення верхньої межі різниці у віці між усиновлювачем та усиновлюваним, яка має бути не більш ніж 45 років, як це встановлено в Угорщині, Фінляндії, або визначення максимального віку для усиновлювача – не старше 50 років (Республіка Литва), щоб іноземці глибокого пенсійного віку не мали змоги усиновити дитину – громадянина України.

The article analyzes the general and distinctive features of the requirements for the subjects of adoption by a foreigner of a child under the legislation of Ukraine and the countries of the European Union. The expediency of establishing an upper limit of the age difference between the adopter and the adoptee, which should be no more than 45 years, as established in Hungary, Finland, or determining the maximum age for the adopter - no older than 50 years (Republic of Lithuania), so that foreigners of deep pension age did not have the opportunity to adopt a child - a citizen of Ukraine.

В статье проанализированы общие и отличительные черты требований, предъявляемых к субъектам усыновления иностранцем ребенка по законодательству Украины и стран Европейского Союза. Указано о целесообразности установления верхнего предела разницы в возрасте между усыновителем и усыновляемым, которое должно быть не более 45 лет, как это установлено в Венгрии, Финляндии, или определение максимального возраста для усыновителя – не старше 50 лет (Республика Литва), чтобы иностранцы глубокого пенсионного возраста не имели возможности усыновить ребенка – гражданина Украины.