Нормативні засади визначення видів та змісту обмежень під час проходження публічної служби: поняття та ознаки

Abstract

У статті визначено низку специфічних ознак правових обмежень, що встановлюються для публічних службовців, під час проходження ними публічної служби, серед яких те, що вони: санкціоновані Основним законом держави, де чітко вказано, що вони можуть бути застосовані до особи, внаслідок набуття нею певного статусу, зокрема статусу публічного службовця; здійснюється переважно на рівні загальних і спеціальних законів, за виключенням підзаконних нормативно-правих актів, які регулюють морально-етичну поведінку публічних службовців; мають форму не тільки правил, настанов, рекомендацій і вимог, а і принципів публічної служби, наприклад принцип політичної неупередженості; характеризуються наявністю чіткої диференціації, яка проявляється в тому, що антикорупційні обмеження, а також обмеження пов’язані з морально-етичною поведінкою поширюється на всіх публічних службовців, а тому мають загальний характер, у той час, коли для певних категорій осіб, які проходять публічну службу (спеціальні) обмеження іншого змісту запроваджено на законодавчому рівні. Запропоновано авторське бачення нормативних засад визначення видів та змісту обмежень під час проходження публічної служби як сукупності міжнародних документів, профільних (загальних) законодавчих актів у сфері публічної служби та антикорупційній сфері, спеціальних законів, що регламентують діяльність різних категорій публічних службовців, а також відомчих нормативно-правових актів, які містять конкретні принципи обмеження, вимоги та правила професійної діяльності публічних службовців, а також правила та рекомендації морально-етичного характеру, які не зважаючи на їх юридичну форму обмежують поведінку таких осіб у службовій діяльності та приватному житті.

The article defines a number of specific features of legal restrictions established for public officials during their public service, including the fact that they are: sanctioned by the Basic Law of the state, where it is clearly indicated that they can be applied to a person, as a result of his acquiring a certain status, in particular the status of a public servant; is carried out mainly at the level of general and special laws, with the exception of subordinate legal acts that regulate the moral and ethical behavior of public servants; have the form not only of rules, instructions, recommendations and requirements, but also of principles of public service, for example, the principle of political impartiality; are characterized by the presence of clear differentiation, which is manifested in the fact that anti-corruption restrictions, as well as restrictions related to moral and ethical behavior, apply to all public officials, and therefore have a general character, while for certain categories of persons who undergo public service (special) restrictions of other content are introduced at the legislative level. The author’s vision of the normative principles for determining the types and content of restrictions during public service is proposed as a set of international documents, profile (general) legislative acts in the field of public service and anti-corruption, special laws regulating the activities of various categories of public servants, as well as departmental regulations legal acts, which contain specific principles of restriction, requirements and rules of professional activity of public servants, as well as rules and recommendations of a moral and ethical nature, which, regardless of their legal form, limit the behavior of such persons in official activities and private life.

В статье определен ряд специфических признаков устанавливаемых для публичных служащих правовых ограничений во время прохождения ими публичной службы.