Використання зарубіжного досвіду правового регулювання застосування візуального спостереження за особою, річчю або місцем: перспективи для України

Abstract

Вивчено зарубіжний досвід регламентування спостереження за особою, річчю або місцем (Молдова, Естонія, Латвія). Констатовано, що українська правова база використання спостереження під час кримінального провадження не повною мірою відповідає вимогам забезпечення прав і свобод людини, а саме не передбачено конкретний термін проведення спостереження за об’єктом та його контактами, відсутня конкретизація суб’єктів-виконавців та злочинів відносно, яких під час досудового розслідування, слідчі конкретного органу можуть використовувати спостереження. Пропонується використати зарубіжний досвід та спростити отримання дозволу на проведення спостереження надавши це право прокурору та визначити конкретний термін проведення спостереження за особами з якими контактує розроблювана особа, усунення означених чинників можливо за рахунок внесення змін у ст. 269 КПК України.

The foreign experience of regulating the surveillance of a person, thing or place was studied (Moldova, Estonia, Latvia). It was established that the Ukrainian legal framework for the use of surveillance during criminal proceedings does not fully meet the requirements for ensuring human rights and freedoms, namely, there is no specific term for surveillance of the object and its contacts, there is no specification of the perpetrators and crimes in relation to which during the pre-trial investigation, the investigators of a particular body can use observation. It is proposed to use foreign experience and to simplify obtaining a permit for surveillance by giving this right to the prosecutor and to determine a specific term for surveillance of persons with whom the person in question is in contact. 269 ​​of the CPC of Ukraine.

Изучен зарубежный опыт регламентирования наблюдения за лицом, вещью или местом (Молдова, Эстония, Латвия). Констатировано, что украинская правовая база использования наблюдения во время уголовного производства не полностью соответствует требованиям обеспечения прав и свобод человека, а именно не предусмотрен конкретный срок проведения наблюдения за объектом и его контактами, отсутствует конкретизация субъектов-исполнителей и преступлений в отношении, которых в ходе досудебного расследования следователи конкретного органа могут использовать наблюдения. Предлагается использовать зарубежный опыт и упростить получение разрешения на проведение наблюдения предоставив это право прокурору и определить конкретный срок проведения наблюдения за лицами, с которыми контактирует разрабатываемое лицо, устранение указанных факторов возможно за счет внесения изменений в ст. 269 ​​УПК Украины.