Сутність права свободи світогляду та віросповідання у цивільному праві України

Abstract

Зазначено, що особисте немайнове право на свободу світогляду та віросповідання – це суб’єктивне цивільне право громадянина. Воно виражає не потенційну, а реальну можливість особи бути його носієм. Незважаючи на те, що право на свободу світогляду та віросповідання закріплено в положеннях Конституції України, воно має цивільно-правову природу, яка виявляється через нематеріальне благо, та його характерні ознаки. Вищезазначене спонукає до висновку, що особисті немайнові права фізичних осіб носять правову природу суб’єктивних прав із відповідною цивільно-правовою галузевою приналежністю.

It is noted that the personal non-property right to freedom of outlook and religion is a subjective civil right of a citizen. It expresses not the potential, but the real possibility of the individual to be its bearer. Despite the fact that the right to freedom of opinion and religion is enshrined in the provisions of the Constitution of Ukraine, it has a civil law nature, manifested in non-material benefits, and its characteristic features. The above leads to the conclusion that the personal non-property rights of individuals are of the legal nature of subjective rights with a corresponding civil law branch affiliation.

Отмечено, что личное неимущественное право на свободу мировоззрения и вероисповедания – субъективное гражданское право гражданина. Оно выражает не потенциальную, а реальную возможность личности быть его носителем. Несмотря на то, что право на свободу мировоззрения и вероисповедания закреплено в положениях Конституции Украины, оно имеет гражданско-правовую природу, проявляющуюся в нематериальном благе, и его характерные признаки. Указанное выше побуждает к выводу, что личные неимущественные права физических лиц носят правовую природу субъективных прав с соответствующей гражданско-правовой отраслевой принадлежностью.