До питання використання «коефіцієнта Денисової» в раціональній пеналізації

Abstract

Розглянуто проблемне питання, який проміжок між максимумом і мінімумом покарання задовольнить потребу забезпечення індивідуалізації покарання та водночас збереже відповідність принципу «обмеження санкційної дискреції», або, як порціонувати вид покарання так, щоб результат його призначення відповів цілям покарання. Для цього доцільно використовувати «коефіцієнт Денисової», тобто запровадити правило пропорційності покарання у вигляді рівновіддалення його меж від медіани покарання приблизно в 1,2 разу.

The problematic issue is considered, which interval between the maximum and minimum punishment will satisfy the need to ensure individualization of punishment and at the same time maintain compliance with the principle of "limitation of sanctioning discretion", or how to portion the type of punishment so that the result of its appointment corresponds to the goals of punishment. For this, it is advisable to use the "Denisova coefficient", that is, to introduce the rule of proportionality of punishment in the form of equal distance of its limits from the median punishment by approximately 1.2 times.

Рассмотрен проблемный вопрос, какой промежуток между максимумом и минимумом наказания удовлетворит необходимость обеспечения индивидуализации наказания и одновременно сохранит соответствие принципу «ограничения санкционной дискреции» или как порционировать вид наказания так, чтобы результат его назначения ответил целям наказания. Для этого целесообразно использовать «коэффициент Денисовой», то есть ввести правило пропорциональности наказания в виде равноудаления его границ от медианы наказания примерно в 1,2 раза.