Деякі проблеми законодавчого регулювання громадського контролю поліції

Abstract

У статті визначено сутність громадського контролю у публічному управлінні та особливості його здійснення щодо діяльності Національної поліції України. Підкреслено, що громадський контроль можна визнати контролем лише умовно, це певний «квазіконтроль», бо у його суб’єктів відсутні контрольні (у класичному розумінні) повноваження, зокрема право втручатися в оперативну діяльність суб’єктів публічної адміністрації, право самостійно притягувати до відповідальності, результати їх діяльності переважно мають рекомендаційний характер. Окреслено систему нормативно-правоовго регулюваання громадського контролю поліції, зроблено висновок, що у Законі України «Про Національну поліцію» форми громадського контролю за діяльністю поліції визначено недостатньо повно, їх перелік варто було б доповнити й іншими формами, якими можуть бути, наприклад, громадське обговорення проєктів рішень, висвітлення діяльності поліції у ЗМІ, врахування громадської думки для оцінки її діяльності тощо.

The article defines the essence of public control in public administration and the peculiarities of its implementation in relation to the activities of the National Police of Ukraine. It is emphasized that public control can be recognized as control only conditionally, it is a kind of «quasi-control», because its subjects have no control (in the classical sense) powers, including the right to interfere in the operational activities of public administration, the right to prosecute, the results of their activities are mainly of a recommendatory nature. The system of normative and legal regulation of public control of the police is outlined, it is concluded that the Law of Ukraine «On the National Police» defines the forms of public control over police activities, their list should be supplemented by other forms, such as public discussion draft decisions, coverage of police activities in the media, taking into account public opinion to evaluate its activities, etc.

Определена сущность общественного контроля в публичном управлении и особенности его осуществления деятельности Национальной полиции Украины. Подчеркнуто, что общественный контроль можно признать контролем только условно, это определенный «квазиконтроль», потому что у его субъектов отсутствуют контрольные (в классическом понимании)полномочия, в частности, право вмешиваться в оперативную деятельность субъектов публичной администрации, право самостоятельно привлекать к ответственности, результаты их деятельности в основном носят рекомендательный характер. Обозначено систему нормативно-правового регулирования общественного контроля полиции, сделан вывод, что в Законе Украины «О Национальной полиции» формы общественного контроля за деятельностью полиции определены недостаточно полно, их список следовало бы дополнить и другими формами, например, общественное обсуждение проектов решений, освещение деятельности полиции в СМИ, учет общественного мнения для оценки ее деятельности.