Окремі питання імперативності та диспозитивності регулювання акціонерних правовідносин

Abstract

Досліджено окремі питання співвідношення імперативності та диспозитивності регулювання акціонерних правовідносин. Аналіз законодавства України та інших країн дозволяє стверджувати, що у рамках акціонерних правовідносин перевага має належати імперативному їх забезпеченню. Прикладом застосування принципу диспозитивності є укладення акціонерного договору, коли акціонери самостійно обирають ту конкретну модель поведінки, яка, на їхню думку, є найбільш ефективною для задоволення корпоративних інтересів.The conclusion of a shareholders’ agreement is an example of applying the principle of discretionary nature, when the shareholders of one company independently choose the particular model of behavior for the implementation of their corporate rights. Such rights, in their opinion, are the most effective for corporate interests’ settlement. However, while implementing this principle, it is necessary to observe the limits set by mandatory corporate norms.Исследованы отдельные вопросы соотношения императивности и диспозитивности регулирования акционерных правоотношений. Анализ законодательства Украины и других стран позволяет утверждать, что в рамках акционерных правоотношений преимущество должно принадлежать императивному их обеспечению. Примером применения принципа диспозитивности является заключение акционерного договора, когда акционеры самостоятельно определяют ту конкретную модель поведения, которая, по их мнению, являются наиболее эффективной для удовлетворения корпоративных интересов. Specific issues of the correlation of mandatory nature and discretionary nature of shareholders legal relations’ regulation have been researched. Based on the analysis of the legislation of Ukraine and other countries, the author has paid attention to the fact that priority should be given to their imperative provision in the framework of shareholders legal relations.