Історіографія формування інформаційно-комунікаційного суспільства знань як процесу управління і розвитку

Abstract

Здійснено аналіз концептуальних підходів щодо розуміння сутності інформаційного суспільства як суспільства знань, а саме наявність інформаційної інфраструктури, що складається з телекомунікаційних мереж та розподілених у них інформаційних ресурсів як запасів знань, нові форми і види діяльності в телекомунікаційних мережах чи у віртуальному просторі, відсутність географічних і геополітичних границь держав – учасників телекомунікаційних мереж, можливість кожному практично миттєво отримувати з телекомунікаційних мереж повну, точну і достовірну інформацію. Широке впровадження досягнень науково-технічного прогресу в усі соціально-економічні і виробничі процеси обумовило переведення інформації в розряд економічних і політичних категорій. Процес цей об’єктивно-суб’єктивний, оскільки відбувається підвищення ролі інформації не тільки в житті людини, а й у процесах прийняття державних управлінських рішень.

An analysis of conceptual approaches to understanding the essence of the information society as a knowledge society was carried out, namely the presence of an information infrastructure consisting of telecommunication networks and the information resources distributed in them as knowledge reserves, new forms and types of activities in telecommunication networks or in virtual space, the absence of geographic and geopolitical borders of the states participating in telecommunication networks, the opportunity for everyone to receive complete, accurate and reliable information from telecommunication networks almost instantly. Wide implementation of the achievements of scientific and technical progress in all socio-economic and production processes caused the transfer of information into the category of economic and political categories. This process is objective and subjective, since the role of information is increasing not only in human life, but also in the processes of making state management decisions.

Осуществлен анализ концептуальных подходов к пониманию сущности информационного общества как общества знаний, а именно наличие информационной инфраструктуры, состоящей из телекоммуникационных сетей и распределенных в них информационных ресурсов как запасов знаний, новых форм и видов деятельности в телекоммуникационных сетях или в виртуальном пространстве, отсутствие географических и геополитических границ государств – участников телекоммуникационных сетей, возможность каждому практически мгновенно получать из телекоммуникационных сетей полную, точную и достоверную информацию. Широкое внедрение достижений научно-технического прогресса во все социально-экономические и производственные процессы обусловило перевод информации в разряд экономических и политических категорий. Процесс этот объективно субъективный, поскольку происходит повышение роли информации не только в жизни человека, но и в процессах принятия государственных управленческих решений.