Кібербезпека в умовах війни: соціальні аспекти

Ескіз

Дата

2024

DOI

https://doi.org/10.52058/2786-6025-2024-7(35)-857-870

item.page.thesis.degree.name

item.page.thesis.degree.level

item.page.thesis.degree.discipline

item.page.thesis.degree.department

item.page.thesis.degree.grantor

item.page.thesis.degree.advisor

item.page.thesis.degree.committeeMember

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Наука і техніка сьогодні. - 2024. - № 7(35). - С. 857-870

Анотація

Проаналізовано стан українського законодавства, що регламентує питання забезпечення кібербезпеки в державі, особливо в умовах воєнного стану. Досліджено один із напрямів соціальної кібербезпеки – дезінформація. Відмічено, що в Україні немає законодавчого визначення поняття «дезінформація», хоча в цьому є нагальна потреба, оскільки дезінформація та неправдива інформація вперше очолили список найбільших короткострокових глобальних ризиків у світі. Наведено дані різних міжнародних та вітчизняних інформаційних джерел щодо масового поширення дезінформаційних повідомлень в Україні в умовах воєнного стану. Визначено роль соціальних мереж та штучного інтелекту у розповсюдженні дезінформації. Наголошено, що при вирішенні завдань інформаційної та кібербезпеки слід враховувати її багатогранний, зокрема, соціальний характер і запропоновано методи та засоби для боротьби з кіберзлочинами, спрямованими на поширення фейків, дезінформації, фішингових атак тощо.
Protection in cyberspace requires a clear understanding of all cybersecurity threats, including those that cause changes in human behavior, groups of people, affect their minds, views, emotions, etc. The article analyzes the state of Ukrainian legislation regulating cybersecurity in the country, especially under martial law. In particular, the Laws of Ukraine “On the Basic Principles of Cybersecurity” (2017) and “On Cloud Services” (2022). The article analyzes the statistics of various types of cyberattacks by the Russian Federation on Ukraine's cyberinfrastructure during the period of full-scale war. It is noted that cyber weapons are increasingly affecting human consciousness. Malicious software and phishing emails harm organizations by compromising the authority of personnel, disclosing confidential data, undermining customer confidence, etc. The authors of the article support the opinion of many cybersecurity experts, in particular, Kathleen M. Carley, that cybersecurity is becoming increasingly social in nature, and this determines the specificity of methods and tools, as well as the skills of personnel to ensure it. The article examines one of the areas of social cybersecurity - disinformation. It is noted that Ukraine does not have a legislative definition of the concept of “disinformation”, although this is an urgent need, since disinformation and false information have for the first time topped the list of the largest short-term global risks in the world. The article presents data from various international and domestic information sources on the massive spread of disinformation messages in Ukraine under martial law. The role of social networks and artificial intelligence in the spread of disinformation is determined. The authors of the article believe that in solving the problems of information and cybersecurity, one should take into account its multifaceted, in particular, social nature and propose methods and means to combat cybercrime aimed at spreading fakes, disinformation, phishing attacks, etc.
Проанализировано состояние украинского законодательства, регламентирующего вопросы обеспечения кибербезопасности в государстве, особенно в условиях военного положения. Исследовано одно из направлений социальной кибербезопасности – дезинформация. Подчеркнуто, что в Украине нет законодательного определения понятия «дезинформация», хотя в этом есть насущная потребность, поскольку дезинформация и ложная информация впервые возглавили список самых краткосрочных глобальных рисков в мире. Приведены данные различных международных и отечественных информационных источников массового распространения дезинформационных сообщений в Украине в условиях военного положения. Определена роль социальных сетей и искусственного интеллекта в распространении дезинформации. Отмечено, что при решении задач информационной и кибербезопасности следует учитывать ее многогранный, в частности социальный характер и предложены методы и средства для борьбы с киберпреступлениями, направленными на распространение фейков, дезинформации, фишинговых атак и т.д.

Опис

Ключові слова

кібервійна, кіберзахист, соціальна кібербезпека, дезінформація, фейк, штучний інтелект, соціальні мережі, cyberwarfare, cyberdefense, social cybersecurity, disinformation, fake news, artificial intelligence, social networks, кибервойна, киберзащита, социальная кибербезопасность, дезинформация, искусственный интеллект, социальные сети

Бібліографічний опис

Лучик, С. Д. Кібербезпека в умовах війни: соціальні аспекти / Лучик Світлана Дмитрівна, Лучик Василь Єфремович // Наука і техніка сьогодні. - 2024. - № 7(35). - С. 857-870. - DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2024-7(35)-857-870.

item.page.endorsement

item.page.review

item.page.supplemented

item.page.referenced