Дитяча безпритульність як фактор втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність

Abstract

Зазначено, що дитяча безпритульність є для злочинності неповнолітніх вельми показовим (в аспекті реалізації сигнальної функції) фоновим явищем та, водночас, комплексним криміногенним фактором, потужним джерелом генерації детермінант злочинності найбільш широкого спектру. В структурі останнього особливе місце посідає втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність , що є формою кримінальної експлуатації дітей, які потрапили у складні життєві обставини. Тож перспективним напрямом запобігання вказаним злочинам є протидія безпритульності.

It is noted that child homelessness is a very indicative (in terms of implementation of the signaling function) background phenomenon for juvenile delinquency and, at the same time, a complex criminogenic factor, a powerful source of generation of determinants of delinquency of the widest spectrum. In the structure of the latter, a special place is occupied by the involvement of minors in criminal activity, which is a form of criminal exploitation of children who have fallen into difficult life circumstances. Therefore, combating homelessness is a promising direction for the prevention of these crimes.

Отмечено, что детская беспризорность для преступности несовершеннолетних весьма показательным (в аспекте реализации сигнальной функции) фоновым явлением и, одновременно, комплексным криминогенным фактором, мощным источником генерации детерминант преступности наиболее широкого спектра. В структуре последнего особое место занимает вовлечение несовершеннолетних в преступную деятельность, являющуюся формой криминальной эксплуатации детей, попавших в сложные жизненные обстоятельства. Так что перспективным направлением предотвращения указанных преступлений является противодействие беспризорности.