Прийняття рішення про застосування примусових заходів виховного характеру як прерогатива суду

Abstract

В статті наголошено, що право застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або захворіли після вчинення злочину на психічну хвороби чи під час відбування покарання (тільки на цей період), яка виключає кримінальне покарання, належить лише суду. Розглянуто особливості судового розгляду у справах такої категорії.

The article emphasizes that the right to apply coercive measures of a medical nature to persons who committed a socially dangerous act in a state of insanity or fell ill after committing a crime of mental illness or while serving a sentence (only for this period) that excludes criminal punishment belongs only to the court . Peculiarities of court proceedings in cases of this category are considered.

В статье отмечено, что право применения принудительных мер медицинского характера к лицам, совершившим общественно опасное деяние в состоянии невменяемости или заболевшим после совершения преступления психической болезнью или во время отбывания наказания (только на этот период), исключающего уголовное наказание, принадлежит только суду. Рассмотрены особенности судебного разбирательства по делам такой категории.