Роль органів державної влади у формуванні адміністративно-правового механізму забезпечення інформаційної безпеки під час воєнного стану

Abstract

Роль органів державної влади у формуванні адміністративно-правового механізму забезпечення інформаційної безпеки під час воєнного стану є критично важливою для збереження національних інтересів, державного суверенітету та ефективного управління безпековими загрозами. В умовах воєнного стану інформаційна безпека набуває особливого значення, оскільки інформаційний простір стає однією з основних цілей агресивних дій противника. Захист держави від інформаційних атак, кіберзагроз, пропаганди, дезінформації та інших форм інформаційного впливу вимагає ефективної координації державних органів, чітко визначених повноважень та законодавчого регулювання. Формування адміністративно-правового механізму забезпечення інформаційної безпеки включає кілька ключових аспектів. По-перше, необхідно вдосконалювати нормативно-правову базу, яка регламентує діяльність органів державної влади у сфері інформаційної безпеки. Законодавство має забезпечувати швидке реагування на загрози, гнучкість у застосуванні заходів, а також чіткі повноваження відповідальних установ. По-друге, важливу роль відіграє розподіл повноважень між органами виконавчої влади, правоохоронними структурами та спеціалізованими агентствами, що здійснюють заходи з кібербезпеки та боротьби з інформаційними загрозами. Зокрема, значну роль відіграють Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації, Служба безпеки України, Міністерство цифрової трансформації, Міністерство оборони та інші державні інституції. Адміністративно-правовий механізм забезпечення інформаційної безпеки також включає інституціональні та процедурні заходи, що дозволяють оперативно протидіяти загрозам. До них належать встановлення спеціальних режимів контролю за інформаційним простором, моніторинг загроз, оперативне блокування ворожих інформаційних ресурсів, посилення кіберзахисту державних інформаційних систем, контроль за поширенням фейкової інформації та пропаганди. Держава також має забезпечувати розвиток власних комунікаційних каналів для донесення правдивої інформації до громадян, а також проводити активну інформаційну політику на міжнародному рівні, захищаючи свої інтереси у сфері інформаційної безпеки. Окремим важливим аспектом є підготовка кадрів у сфері інформаційної безпеки, створення програм навчання для державних службовців, співробітників правоохоронних органів та військових щодо сучасних загроз в інформаційному просторі. Також велике значення має співпраця з приватним сектором, громадянським суспільством та міжнародними партнерами, що дозволяє підвищити ефективність протидії інформаційним загрозам та кіберзлочинності. Загалом, формування ефективного адміністративно-правового механізму забезпечення інформаційної безпеки в умовах воєнного стану є складним багатогранним процесом, що передбачає як нормативно-правові заходи, так і організаційно-управлінські дії. Від координації діяльності органів державної влади, вдосконалення законодавства та застосування сучасних технологій у сфері кіберзахисту залежить інформаційна стійкість держави, здатність протистояти загрозам та забезпечення національної безпеки в умовах сучасних геополітичних викликів.The role of state authorities in shaping the administrative and legal mechanism for ensuring information security during martial law is of critical importance for preserving national interests, state sovereignty, and effectively managing security threats. Under martial law conditions, information security becomes particularly significant, as the information space turns into one of the primary targets of hostile actions. Protecting the state from information attacks, cyber threats, propaganda, disinformation, and other forms of information influence requires effective coordination of state authorities, clearly defined powers, and legislative regulation. The formation of an administrative and legal mechanism for ensuring information security involves several key aspects. First, it is necessary to improve the legal framework governing the activities of state authorities in the field of information security. Legislation must ensure rapid response to threats, flexibility in the application of measures, and clear powers for responsible institutions. Second, the distribution of powers among executive authorities, law enforcement agencies, and specialized agencies responsible for cybersecurity and combating information threats plays a crucial role. In particular, the National Council for Television and Radio Broadcasting, the State Service for Special Communications and Information Protection, the Security Service of Ukraine, the Ministry of Digital Transformation, the Ministry of Defense, and other government institutions play a significant role. The administrative and legal mechanism for ensuring information security also includes institutional and procedural measures that enable the prompt counteraction of threats. These include establishing special regimes for monitoring the information space, threat analysis, the prompt blocking of hostile information resources, strengthening the cybersecurity of state information systems, and controlling the spread of fake news and propaganda. The state must also ensure the development of its own communication channels to deliver truthful information to citizens, as well as conduct an active information policy at the international level to protect its interests in the field of information security. Another important aspect is the training of personnel in the field of information security, creating educational programs for civil servants, law enforcement officers, and military personnel on modern threats in the information space. Additionally, cooperation with the private sector, civil society, and international partners is of great importance, as it enhances the effectiveness of countering information threats and cybercrime. Overall, the formation of an effective administrative and legal mechanism for ensuring information security under martial law is a complex and multifaceted process that involves both legislative measures and organizational and managerial actions. The coordination of state authorities, the improvement of legislation, and the application of modern cybersecurity technologies determine the state's information resilience, its ability to withstand threats, and ensure national security amid contemporary geopolitical challenges.