Специальный субъект коррупции: международно-правовой аспект

Abstract

Конвенции универсального и регионального характера по борьбе с коррупцией трактуют термин "субъект коррупции" согласно принятым в определенном регионе правовым традициям и действующей правовой системе. Это в свою очередь затрудняет выполнение международным документом своей основной функции - единообразное применение и толкование международных норм и стандартов. Поэтому в статье рассмотрены положения международно-правовых документов в сфере борьбы с коррупцией в части терминологических особенностей использования дифиниции "должностное лицо". Проведен анализ элементов дифиниции "должностное лицо" и "служебное лицо", отмечены преимущества и недостатки каждого из них. Предложен авторский вариант толкования термина "служебное лицо" как универсальное определение субъекта коррупции и закрепления его в международных договорах по борьбе с коррупцией. Conventions of a universal and regional nature on the fight against corruption interpret the term "subject of corruption" in accordance with the legal traditions adopted in a particular region and the current legal system. This, in turn, makes it difficult for an international document to fulfill its main function - the uniform application and interpretation of international norms and standards. Therefore, the article examines the provisions of international legal documents in the field of combating corruption in terms of terminological features of the use of the definition of "public official". The analysis of the elements of definition "public official" and "official" is carried out, the advantages and disadvantages of each of them are noted. The author's version of the interpretation of the term "official" as a universal definition of the subject of corruption and its consolidation in international treaties on the fight against corruption is proposed. Конвенції універсального і регіонального характеру по боротьбі з корупцією трактують термін "суб'єкт корупції" згідно з прийнятими в певному регіоні правовим традиціям і чинній правовій системі. Це в свою чергу ускладнює виконання міжнародним документом своєї основної функції - однакове застосування і тлумачення міжнародних норм і стандартів. Тому в статті розглянуті положення міжнародно-правових документів у сфері боротьби з корупцією в частині термінологічних особливостей використання діфініціі "посадова особа". Проведено аналіз елементів діфініціі "посадова особа" і "службова особа", відзначені переваги і недоліки кожного з них. Запропоновано авторський варіант тлумачення терміна "службова особа" як універсальне визначення суб'єкта корупції і закріплення його в міжнародних договорах по боротьбі з корупцією.