Правове забезпечення взаємодії органів влади і населення в часи Української Центральної Ради

Abstract

У сучасний період історичного розвитку України особливої важливості набуває питання про розмежування повноважень і функцій регіональних і центральних органів управління країною. Багато в чому його рішення залежить від знаходження ефективного балансу взаємодії між ними в рамках формування єдиної цілісної системи державної організації, яка є найважливішою умовою майбутнього процвітання України як демократичної, соціально орієнтованої держави, яка відстоює права громадян на всій своїй території. Події, які відбулися в жовтні 1917 р. у Петрограді, спонукали, нарешті, Українську Центральну Раду (ЦР) зробити рішучий крок на шляху відновлення державності України. Це було не стільки результатом національно-визвольного руху в Україні, скільки реакцією ЦР на розвал царської влади в Росії. Влада, яка панувала на території сучасної України в ті часи, прагнула «привести» українські землі до незалежності. Її діяльність здійснювалась з урахуванням демократичних цінностей, яка була направлена на створення нової суспільно-державної моделі, що могла вирішити основні проблеми модернізації громадського і політичного устрою країни. Суспільно-державні відносини, які розвивались на території сучасної України в ті часи, потребували свого врегулювання відповідного нормативно-правовими актами, з метою створення, розвитку та подальшої їх спрямованості на взаємодію тогочасних органів влади та суспільства.In the modern period of historical development of Ukraine the question of delimitation of powers and functions of regional and central governing bodies of the country acquires special importance. Much of its solution depends on finding an effective balance of interaction between them in the formation of a single integrated system of state organization, which is the most important condition for the future prosperity of Ukraine as a democratic, socially oriented state that upholds the rights of citizens throughout its territory. The events of October 1917 in Petrograd finally prompted the Ukrainian Central Rada (CR) to take a decisive step toward restoring Ukraine’s statehood. This was not so much the result of the national liberation movement in Ukraine as the reaction of the Central Committee to the collapse of the central government in Russia. The authorities that ruled the territory of modern Ukraine at that time sought to «bring» Ukrainian lands to independence. Their activities were carried out taking into account democratic values, which was aimed at creating a new socio-state model that could solve the main problems of modernization of the social and political system of the country. Socio-state relations, which developed on the territory of modern Ukraine at that time, needed to be regulated by certain regulations, in order to create, develop and further their action, aimed at the interaction of the then authorities and society.В современный период исторического развития Украины особую важность приобретает вопрос о разграничении полномочий и функций региональных и центральных органов управления страной. Во многом его решение зависит от нахождения эффективного баланса взаимодействия между ними в рамках формирования единой целостной системы государственной организации, являющейся важнейшим условием будущего процветания Украины как демократического, социально ориентированного государства, отстаивающего права граждан на всей своей территории.