Компетенція загальної поліції за законодавством Російської імперії (друга половина ХІХ ст.)

Abstract

В статті проаналізовано законодавство Росії другої половини ХІХ ст. Визначено, що недоліком законодавства царської Росії була відсутність загального поліцейського статуту, місце якого посідав «Статут про попередження і припинення злочинів», який за своєю системою та способом викладання був застарілим. Статут надавав поліції можливість втручатися у всі сфери громадського життя і навіть в особисте життя людей, але не визначав, яким чином та в яких межах поліція зобов’язувалася здійснювати свої права. В статье проанализировано законодательство России второй половины XIX в. Определено, что недостатком законодательства царской России было отсутствие общего полицейского устава, место которого занимал «Устав о предупреждении и пресечении преступлений», который по своей системе и способом преподавания был устаревшим. Устав предоставлял полиции возможность вмешиваться во все сферы общественной жизни и даже в личную жизнь людей, но не определял, каким образом и в каких пределах полиция обязывалась осуществлять свои права.The article analyzes the legislation of Russia in the second half of the nineteenth century. It was determined that the lack of legislation in tsarist Russia was the absence of a general police statute, the seat of which was the "Statute on the Prevention and Cessation of Crimes," which by its system and method of teaching was outdated. The statute provided the police with the opportunity to intervene in all spheres of public life and even into the personal lives of the people, but did not specify how and to what extent the police undertook to exercise their rights.