Моделі публічного адміністрування сфер фізичної культури та спорту: закордонний досвід

Abstract

Метою статті є визначення прийнятної для основи реформування в Україні моделі публічного адміністрування сфер фізичної культури та спорту, визначення її особливостей. Так, у статті визначено прийнятну для основи реформування в Україні модель публічного адміністрування сфер фізичної культури та спорту, встановлено її особливості як основу для розроблення напрямів удосконалення відповідної діяльності. З’ясовано, що радянська система управління в галузі фізичної культури й спорту знаходить прояв в обґрунтуванні і доведенні переваг соціалістичної системи фізичного виховання над капіталістичною, жорсткому придушенні тенденцій розвитку фізичної культури й спорту на основі національних, етнічних засад. Наголошено на тому, що традиційно найважливішу роль в американському спортивному русі відіграє професійний спорт, який розвивається професійними спортивними лігами, асоціаціями, спілками, а також клубами-командами. Професійний спорт у США має яскраво виражену специфіку. Його стійке положення базується на високому попиті на його продукт, яким є видовище. Якщо вид спорту стає збитковим, то він припиняє своє існування як професійний. Видовище – це продукт діяльності всіх команд ліги. Визначено, що європейська модель управління сферами фізичної культури сформувалась на основі практики спільного управління різними видами спорту в Європі. Зроблено висновок про те, що для України доцільною є орієнтація на європейську модель, що характеризується активною співпрацею влади та суспільства, чому сприяє розгалужена пірамідально ієрархічна функціонально-допоміжна структура системи публічного адміністрування; правотворчістю як основною формою участі держави в адмініструванні сфер фізичної культури та спорту; тенденцією початку формування фізичної культури вже у дошкільних навчальних закладах та на рівні середньої освіти з продовженням у коледжах, ВНЗ; розвитком масового спорту через формування мережі територіально доступних спортивних комплексів; наявністю наддержавного рівня управління й координації, співпрацею суб’єктів публічного адміністрування сфер фізичної культури та спорту на міжнародному рівні як з міжнародними організаціями, так і між собою.

The purpose of the article is to determine the model of public administration of the physical administration of physical culture and sports that is acceptable for the basis of reforming in Ukraine, and to determine its peculiarities. Thus, the article identifies the model of public administration of physical culture and sports that is acceptable for the basis of reforming in Ukraine, and specifies its peculiarities as a basis for the development of directions for improvement of the respective activity. It has been found that the Soviet system of management in the field of physical culture and sports finds expression in substantiating and proving the advantages of the socialist system of physical education over the capitalist, rigid suppression of tendencies of the development of physical culture and sports on the basis of national, ethnic principles. It has been emphasized that, traditionally, professional sports, which are developed by professional sports leagues, associations, unions, and clubs, play an important role in American sports. Professional sports in the United States have a pronounced specificity. Its stable position is based on the high demand for its product – the sight. If a sport becomes unprofitable, it ceases to exist as a professional one. The spectacle is a product of the activities of all teams in the league. It is determined that the European model of management of the physical culture spheres was formed on the basis of the practice of joint management of different sports in Europe. It is concluded that for Ukraine it is advisable to focus on the European, which is characterized by: 1) active cooperation between the authorities and society, which is facilitated by the ramified pyramidal hierarchical functional and auxiliary structure of the public administration system; 2) lawmaking as the main form of state participation in the administration of physical education and sports, 3) the tendency to start forming physical culture already in pre-school institutions and at the level of secondary education with continuation in colleges and universities; 4) the development of mass sports through the formation of a network of territorially accessible sports complexes; 5) the existence of a supranational level of management and coordination, and the cooperation of subjects of public administration of physical culture and sports at the international level, both with international organizations and among themselves.

Целью статьи является определение приемлемой для основы реформирования в Украине модели публичного администрирования сфер физической культуры и спорта, определение ее особенностей.