Кримінальне судочинство в УРСР у післявоєнний період (1945 – 1958 рр.): історико-правове дослідження : автореф. дис.

Abstract

У дисертації шляхом комплексного аналізу нормативно-правових та законодавчих актів, архівних матеріалів, а також наукових теоретичних досліджень здійснено комплексний історико-правовий аналіз кримінального судочинства в УРСР у післявоєнний період (1945-1958 рр.). Розкрито політико-правові концепції та підходи щодо формування та становлення інституту кримінального судочинства у післявоєнний період на основі всезагального аналізу архівних матеріалів, правових позицій та нормативно-правових акті досліджуваного періоду.

In the dissertation, through a comprehensive analysis of normative legal and legislative acts, archival materials, as well as scientific theoretical studies, a comprehensive historical and legal analysis of criminal justice in the USSR in the postwar period (1945-1958) was carried out. The political and legal concepts and approaches to the formation and formation of the institute of criminal justice in the post-war period are revealed based on a comprehensive analysis of archival materials, legal positions and normative-legal act of the investigated period.

В диссертации путем комплексного анализа нормативно-правовых и законодательных актов, архивных материалов, а также научных теоретических исследований осуществлен комплексный историко-правовой анализ уголовного судопроизводства в УССР в послевоенный период (1945-1958 гг.). Раскрыто политико-правовые концепции и подходы к формированию и становления института уголовного судопроизводства в послевоенный период на основе всеобщего анализа архивных материалов, правовых позиций и нормативно-правовых акте исследуемого периода. В рамках дисциплинарного научного дискурса обобщены и систематизированы существующие научные концепции и положения по раскрытию сущности таких понятий, как «уголовное судопроизводство», «уголовный процесс», «уголовно-процессуальная деятельность», на основании чего подано их авторскую научную интерпретацию. Проанализированы и структурированы место государственных органов, а также судебной ветви власти в процессе осуществления правосудия путем выделения общих закономерностей и специфических уголовно-процессуальных аспектов.