Прозорість і підзвітність Держпродспоживслужби: між публічним інтересом та правовими бар’єрами

Abstract

Питання забезпечення прозорості та підзвітності державних органів набуває особливої ваги в контексті демократичного розвитку суспільства. Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, будучи органом з надзвичайно широким спектром повноважень – від контролю за якістю харчових продуктів до захисту прав споживачів і нагляду за епізоотичною ситуацією – має виступати прикладом відкритості для громадськості. Водночас, практична реалізація принципів прозорості та підзвітності часто наштовхується на низку правових, адміністративних та процедурних бар’єрів. Ці бар’єри включають обмежений доступ до інформації, зарегульованість внутрішніх комунікаційних процедур, брак механізмів зворотного зв’язку з громадськістю, а також недостатню адаптацію законодавства до принципів good governance. Дослідження цієї теми дозволяє проаналізувати, наскільки ефективно реалізуються конституційні засади публічності в діяльності Держпродспоживслужби, а також виявити конфлікт між вимогами громадянського суспільства щодо відкритості та необхідністю дотримання норм законодавства про доступ до публічної інформації, службову та конфіденційну інформацію. Увага також приділяється питанню професійної етики посадовців служби, як ключовому чиннику формування довіри до інституції. У фокусі дослідження – пошук балансу між правом громадськості на обізнаність і правовими обмеженнями, що диктуються потребою захисту національного інтересу, приватної інформації та внутрішньої стабільності державного органу. Розглядається також досвід впровадження інструментів громадського контролю, електронної звітності та відкритих даних як можливих шляхів досягнення вищого рівня підзвітності. Результати дослідження можуть бути використані як основа для формування нових підходів у державному управлінні, орієнтованих на довіру, діалог і взаємну відповідальність між владою та суспільством.The issue of ensuring transparency and accountability in the functioning of state authorities is particularly crucial in the context of democratic societal development. The State Service of Ukraine on Food Safety and Consumer Protection, being an institution with a broad mandate—from food quality control to consumer rights protection and veterinary oversight—should serve as an example of openness to the public. However, the practical implementation of transparency and accountability principles often faces a number of legal, administrative, and procedural barriers. These include limited access to public information, overregulated internal communication processes, lack of effective public feedback mechanisms, and insufficient alignment of legislation with good governance standards. This research explores the extent to which the constitutional principles of publicity are realized in the work of the State Service, and identifies the tension between civil society’s demands for openness and the legal constraints concerning access to public, official, and confidential information. Particular attention is paid to the issue of professional ethics of service officials, seen as a cornerstone for building public trust in the institution. The research focuses on the search for a balance between the public’s right to be informed and legal restrictions aimed at safeguarding national interests, personal data, and internal stability of state institutions. It also examines the implementation of civic oversight tools, electronic reporting, and open data practices as potential pathways to enhanced accountability. The findings of this study may serve as a foundation for developing new governance approaches based on trust, dialogue, and mutual responsibility between the state and society.