Здатність юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді як істотна ознака юридичної особи

Abstract

У статті зазначається, що ураховуючи сучасні тенденції розвитку нашого суспільства, у держави є нагальна потреба встановити більш чіткі правила щодо юридичних осіб з метою їх належного функціонування в цивільному обороті, підвищення підприємницької активності, що має привести до відповідного збільшення надходження до бюджетів всіх рівнів у державі. Аргументовано, що однією з найбільш важливих характеристик юридичної особи, що потребує чіткого законодавчого врегулювання, є її визначальні риси, які вирізняють її з-поміж інших суб’єктів права, і, зокрема, одна з головних ознак – здатність юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді. Зроблено висновок про те, що кожна із суттєвих ознак поняття юридичної особи має своє призначення, а всі разом вони є конститутивними (утворюючими) правової конструкції юридичної особи. Підкреслено, що тільки тоді, коли в певної організації наявні всі ознаки юридичної особи, вона визнається юридичною особою. Така юридична особа стає суб’єктом цивільних правовідносин і наділяється цивільною правоздатністю та дієздатністю (правосуб’єктністю).

Considering the current tendencies in the development of our society, the state has an urgent need to establish clearer rules for legal entities with the aim of their proper functioning in civil circulation, increasing the entrepreneurial activity, which should lead to a corresponding increase in revenue of all levels’ budgets in the state. It has been argued that one of the most important characteristics of a legal entity that requires clear legislative regulation is its defining features that distinguish it from other legal subjects, in particular, one of the main features is the ability of a legal entity to be a plaintiff and a defendant in the court. It has been concluded that each of the essential features of the concept of a legal entity has its purpose, and all of them together are constitutive (forming) ones for a legal entity’s statutory concept. It has been argued that if a certain company has all the characteristics of a legal entity, it is recognized as a legal entity. Such a legal entity becomes the subject of civil legal relations and is endowed with civil legal capacity and legal capability (legal personality). A legal entity is an interdisciplinary category, it is not just a civil one. At the same time, it is possible to acknowledge that the most practical necessity for the institution of a legal entity is precisely dictated by the needs of civil law. It has been established that the practical necessity for the institution of a legal entity is also important for other branches of law. Thus, legal entities as well as individuals can be subjects of civil procedural legal relations, if they are recognized as subjects of civil procedural law, as bearers of procedural rights and obligations. The concept of a legal subject is inextricably related to the category of civil procedural legal capacity, which legal entities have simultaneously with legal capability; and it is granted both to legal entities and individuals in accordance with the Articles 46, 47 of the Civil Procedural Code of Ukraine.

В статье отмечается, что учитывая современные тенденции развития общества, у государства есть настоятельная потребность установить более четкие правила в отношении юридических лиц с целью их надлежащего функционирования в гражданском обороте, повышения предпринимательской активности, что должно привести к соответствующему увеличению поступления в бюджеты всех уровней в государстве. Аргументировано, что одной из наиболее важных характеристик юридического лица, требующего четкого законодательного урегулирования, есть ее отличительные черты, которые отличают ее от других субъектов права, и, в частности, один из главных признаков – способность юридического лица быть истцом и ответчиком в суде. Сделан вывод о том, что каждый из существенных признаков понятия юридического лица имеет свое назначение, а все вместе они конститутивные (образующие) правовой конструкции юридического лица. Аргументировано, что только тогда, когда у определенной организации есть все признаки юридического лица, она признается юридическим лицом. Так юридическое лицо становится субъектом гражданского правоотношения и наделяется гражданской правоспособностью и дееспособностью (правосубъектностью).