До поняття юридичної логіки

Abstract

Розглянуто доводи «за» і «проти» визнання особливої юридичної логіки, різні тлумачення її природи. Запропоновано поняття юридичної логіки, яке враховує не тільки межі поля її значущості, а й особливі норми правильності міркувань у цьому полі. Обґрунтовано, що прийняття цінності людини і законності породжує норми юридичної правильності міркувань, відмінні від норм того логічного порядку, який є суголосним, за С. Тулміном, традиційній «математичній моделі». Їх виявлення, систематизація і застосування диктується прагматичним аспектом юридичної логіки, від якого наразі вже не можна абстрагуватися.

Reasons «pro» et «contra» recognition of specific legal logic, its different explanations are considered. If G. W. Leibniz and C. Beccaria were among famous proponents of legal logic, than O. W. Holmes, Jr. or E. Ehrlich – among its original opponents. It is pointed out that the Holm’s or Ehrlich’s objections deals with concept of legal logic connected with the deductive paradigm directly. Nevertheless, these jurists did not reject some rules of correct legal reasoning which have significance in context of problem solving in field of law here and now. Recognition of real influence of diverse and fluent social context was essential as well: law by nature is an open to social life system not only in reality but in necessity, or normatively, too. Beccaria’s intuition about possibility of reduction of a judge activity to refined functioning of allpowerful deductive mind in precise accordance with simple and clear laws is an attractive but restricted idealization: its reification draws dangerous misrepresentation of much more complex reality frequently. But it seems possible to overcome this danger in frame of contemporary informal logic. A concept of legal logic which grasps not only defined field of its significance but also some special norms of correctness is proposed. It is argued that adoption of values of human being and law generates some norms of legal correctness of reasoning that differ from norms of the logic order, coherent, in accord with S. Toulmin, to the traditional «mathematical model». Explication, systematization and usage of these ones are determined by pragmatic aspect of legal logic which is not a matter of abstraction now. Therefore, legal logic, firstly, does exist as an essential attribute of correct reasoning in field of law; secondly, it is a part of today science of logic, mainly informal, which studies the attribute mentioned and teaches by what way to implement this one, that is to construct theoretical or practical legal reasoning correctly, to avoid or criticize different errors.

Рассмотрены доводы «за» и «против» признания особенной юридической логики, различные трактовки её природы. Предложено понятие юридической логики, учитывающее не только границы поля её значимости, но и особенные нормы правильности рассуждений в этом поле. Обосновано, что принятие ценности человека и законности порождает нормы юридической правильности рассуждений, отличные от норм того логического порядка, который отвечает, по С. Тулмину, традиционной «математической модели». Их выявление, систематизация и применение диктуется прагматическим аспектом юридической логики, от которого сейчас уже нельзя абстрагироваться.