Зловживання процесуальними цивільними правами в світлі практики Європейського суду з прав людини

Abstract

Автором зазначено, що учасник цивільного процесу має здійснювати свої процесуальні права відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб’єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб’єктивного процесуального права. Держава в особі судових органів повинна забезпечити особі право на використання наявних засобів правового захисту, зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що процесуальні норми судочинства будуть застосовані, а неналежне використання своїх прав не стане перешкодою для реалізації права сторони на виконання судового рішення.The author noted that a participant in a civil process must exercise his procedural rights in accordance with their purpose, which is either directly determined by the content of a particular subjective right, or obviously follows from the logic of the existence of a particular subjective procedural right. The state, represented by the judiciary, must ensure that the person has the right to use the available remedies, the interested persons must rely on the fact that the procedural norms of the legal proceedings will be applied, and the improper use of their rights will not become an obstacle to the exercise of the right of the party to the execution of the judgment.Автором отмечено, что участник гражданского процесса должен осуществлять свои процессуальные права в соответствии с их назначением, которое либо прямо определено содержанием того или иного субъективного права, либо очевидно следует из логики существования того или иного субъективного процессуального права. Государство в лице судебных органов должно обеспечить лицу право использования имеющихся средств правовой защиты, заинтересованные лица должны рассчитывать на то, что процессуальные нормы судопроизводства будут применены, а ненадлежащее использование своих прав не станет препятствием для реализации права стороны на исполнение судебного решения.