Встановлення систем оплати та заохочення як важливий локальний правовий акт регулювання трудових відносин

Abstract

Зазначено, що встановлення систем оплати праці та заохочень потребує збалансованого співвідношення центрального та локального регулювання. На централізованому рівні неможливо врахувати всі особливості діяльності підприємства (складність виконуваних обов’язків працівником, ризик при виконанні робіт і т. ін.). Законодавець на централізованому рівні встановлює лише мінімальні межі у виплаті заробітної плати. У свою чергу, локальна нормотворчість у зазначеному випадку дозволяє роботодавцю встановлювати той рівень заробітної плати, а також премій, винагород і т. ін., який вважає необхідним та оптимальним для того, щоб працівник якомога якісніше виконував свої трудові обов’язки.

It is noted that the establishment of systems of remuneration and incentives requires a balanced ratio of central and local regulation. At the centralized level, it is impossible to take into account all the features of the enterprise's activities (the complexity of the duties performed by the employee, the risk in the performance of work, etc.). The legislator at the central level establishes only the minimum limits for the payment of wages. In turn, local rule-making in this case allows the employer to set the level of wages, as well as bonuses, rewards, etc., which he considers necessary and optimal for the employee to fulfill his labor duties as efficiently as possible.

Отмечено, что установление систем оплаты труда и поощрений требует сбалансированного соотношения центрального и локального регулирования. На централизованном уровне невозможно учесть все особенности деятельности предприятия (сложность исполняемых обязанностей работником, риск при выполнении работ и т.п.). Законодатель на централизованном уровне устанавливает только минимальные пределы по выплате заработной платы. В свою очередь, локальное нормотворчество в указанном случае позволяет работодателю устанавливать тот уровень заработной платы, а также премий, вознаграждений и т.п., который считает необходимым и оптимальным для того, чтобы работник как можно качественнее выполнял свои трудовые обязанности.