Жінки-вбивці як об’єкт дослідження кримінологічної науки в кінці XIX - на початку XX століть

Abstract

Зазначено, що проблема жіночої злочинності була, є і буде однією з найважливіших теоретичних проблем юридичної науки та правоохоронної практики. Дослідження цієї проблематики почалося ще на початку ХІХ ст. Одним із засновників цього напряму юриспруденції був франко-бельгійський вчений Адольф Кетле. Саме він почав застосовувати багатофакторний підхід до вивчення соціальних девіацій. Впроваджуючи цю теорію для аналізу злочинності, він узагальнив її основні соціальні причини. Ним були виокремлені чинники, що каталізують формування злочинної поведінки людини: середовище, в якому вона живе, сімейні відносини, релігія, в якій вона вихована, вік, стать, соціально-економічні умови . У цілому, вчені того часу погоджувалися, що вбивства, які скоюють жінки, відбуваються не силу однієї якоїсь виняткової причини, а силу сукупності впливу різних чинників. Вони, хоч і застосовували у своїх дослідженнях різні підходи, все ж вважали, що пояснювати ці вбивства винятково соціальними причинами чи винятково наслідком природжених властивостей організму однобічно та недостатньо.

It is noted that the problem of female criminality was, is and will be one of the most important theoretical problems of legal science and law enforcement practice. The study of this issue began at the beginning of the 19th century. One of the founders of this branch of jurisprudence was the Franco-Belgian scientist Adolphe Quetelet. It was he who began to apply a multifactorial approach to the study of social deviations. Applying this theory to the analysis of crime, he summarized its main social causes. He singled out the factors that catalyze the formation of a person's criminal behavior: the environment in which he lives, family relations, the religion in which he was brought up, age, gender, socio-economic conditions. In general, scientists of that time agreed that the murders committed by women do not occur due to any one exceptional reason, but due to the combined effect of various factors. Although they used different approaches in their research, they still believed that explaining these murders exclusively by social causes or exclusively as a result of innate properties of the body is one-sided and insufficient.

Отмечено, что проблема женской преступности была и является одной из важнейших теоретических проблем юридической науки и правоохранительной практики. Исследование этой проблематики началось еще в начале XIX ст. Одним из основателей этого направления юриспруденции был франко-бельгийский ученый Адольф Кетле. Именно он стал применять многофакторный подход к изучению социальных девиаций. Внедряя эту теорию для анализа преступности, он обобщил ее основные социальные причины. Им были выделены факторы, катализирующие формирование преступного поведения человека: среда, в которой он живет, семейные отношения, религия, в которой он воспитан, возраст, пол, социально-экономические условия. В целом, ученые того времени соглашались, что убийства, совершаемые женщинами, совершаются не в силу одной какой-то исключительной причины, а в силу совокупности влияния различных факторов. Они, хоть и применяли в своих исследованиях разные подходы, все же считали, что объяснять эти убийства исключительно социальными причинами или исключительно следствием врожденных свойств организма односторонне и недостаточно.