Здійснення батьками дитини її права на свободу пересування

Abstract

Проведено аналіз чинного законодавства України щодо здійснення права дитини на свободу пересування її батьками та практики його застосування. На підставі цього аналізу розроблено рекомендації щодо усунення суперечностей в чинних нормативно-правових актах, норми яких установлюють механізм реалізації права дитини на свободу пересування, з метою уникнення необґрунтованого обмеження цього права. Зроблено висновок, що у здійсненні батьками права дитини на свободу пересування державні органи частіш за все виходять із принципу рівності прав та обов’язків батьків у вихованні дитини, тоді як першочергове значення слід приділяти інтересам дитини.

The subject matter of the work is the current legislation of Ukraine on the right to freedom of movement and the practice of its application. At present, the mechanism for parents to exercise their child’s right to freedom of movement is primarily designed to ensure the right of parents and children to communicate freely with each other. However, it somewhat restricts the child’s right to freedom of movement. Judicial practice demonstrates that cases of granting permission for temporary departure of a child abroad without the consent of the father (mother) and cases of returning the child to permanent residence in Ukraine are often decided by courts without taking into account the interests of the child. The purpose of the research is to analyze the current legislation of Ukraine, which establishes the mechanism for exercising the child’s right to freedom of movement by his parents and the practice of its application. The author of the article for the first time has studied and analyzed the main aspects of the mechanism of exercising the child’s right to freedom of movement.

Проведен анализ действующего законодательства Украины относительно осуществления права ребенка на свободу передвижения и практики его применения. На основании этого анализа разработаны рекомендации по устранению противоречий в действующих нормативно-правовых актах, которые устанавливают механизм реализации права ребенка на свободу передвижения, во избежание необоснованного ограничения этого права. Сделан вывод, что в осуществлении родителями права ребенка на свободу передвижения государственные органы чаще всего исходят из принципа равенства прав и обязанностей родителей в воспитании ребенка, тогда как первостепенное значение следует уделять интересам ребенка.