Кодифікація в умовах правової турбулентності: доктринальні орієнтири для оновлення системи законодавства в період постіндустріальних трансформацій

Abstract

Кодифікація як форма систематизації законодавства набуває особливого значення в умовах правової турбулентності, коли зростає потреба у стабільності, передбачуваності та ефективності правового регулювання. Період постіндустріальних трансформацій характеризується стрімкою зміною соціальних, економічних і технологічних реалій, що спричиняє глибокі зрушення в системі права та ставить під сумнів традиційні підходи до структурування законодавства. У таких умовах виникає нагальна необхідність оновлення доктринальних орієнтирів кодифікаційної діяльності, які мають враховувати новітні виклики, зокрема динамізацію правовідносин, багатовекторність нормативного впливу, інтеграцію цифрових технологій у нормотворчість та зміщення акцентів з жорстко ієрархізованої правової системи на гнучкі, адаптивні форми регулювання. Визначення стратегічних векторів кодифікаційної модернізації має базуватися не лише на юридико-технічних засадах, а й на широкій теоретико- методологічній платформі, яка включає системний підхід, інтердисциплінарність, принцип правової екосумісності та нормативної гармонізації. Особлива увага приділяється концептуальній реконструкції кодифікації як складного соціально- правового процесу, що передбачає не лише впорядкування нормативного масиву, а й формування ціннісних орієнтирів правової культури. У фокусі аналізу перебувають моделі «відкритої» та «гнучкої» кодифікації, їхній потенціал у подоланні фрагментації правового поля та запровадженні більш стійких і адаптивних механізмів законодавчого впорядкування. Підкреслюється необхідність доктринального оновлення самої ідеї кодифікації в контексті глобальних змін, які змушують відмовитися від уніфікованих правових монолітів на користь модульного, багаторівневого та інтерактивного законодавства. Результатом такого підходу має стати не лише нова архітектоніка законодавства, а й зміна правового мислення в бік більшої відкритості до складності, змінюваності та багатоголосся сучасного нормативного середовища.

Codification as a form of legislative systematization acquires a special relevance under conditions of legal turbulence, where the demand for stability, predictability, and effective regulation intensifies. The era of post-industrial transformations is marked by rapid changes in social, economic, and technological contexts, which generate profound shifts in the legal system and challenge traditional methods of structuring legislation. In this context, there emerges an urgent need to update the doctrinal foundations of codification, taking into account contemporary challenges such as the dynamic nature of legal relations, the multidirectional character of normative influence, the integration of digital technologies into lawmaking, and the shift from rigidly hierarchical legal systems toward flexible, adaptive regulatory forms. The formulation of strategic vectors for codification modernization must be grounded not only in legal-technical principles but also in a comprehensive theoretical and methodological framework that embraces systems thinking, interdisciplinarity, the principle of legal eco-compatibility, and normative harmonization. Special emphasis is placed on the conceptual reconstruction of codification as a complex socio-legal process that involves not only organizing the normative corpus but also shaping the value orientations of legal culture. The analysis focuses on models of “open” and “flexible” codification, and their potential in overcoming legal fragmentation and introducing more resilient and adaptive mechanisms of legislative organization. The need for doctrinal renewal of the codification paradigm itself is underlined, particularly in light of global changes that necessitate a departure from uniform legal monoliths in favor of modular, multi-level, and interactive legislation. Such an approach is expected to result not only in a new architectonics of the legal system but also in a shift in legal thinking toward greater openness to complexity, fluidity, and the polyphony of the modern normative environment.