Нормативно-правові засади становлення та розвитку місцевого самоврядування на українських територіях (перша половина XVIII – середина XIX століття)

Abstract

Констатовано, що становлення і трансформація нормативно-правових засад розвитку місцевого самоврядування на українських територіях (перша половина XVIII – середина XIX століття) поєднувалося із тим, що будь-які органи та посадові особи на які покладались функції міського управління повинні були діяти в інтересах зміцнення існуючого ладу, поліпшення правового становища панівних у суспільстві станів. Створення різних організаційних форм місцевого самоврядування переслідувало також мету вироблення більш гнучких форм управління на місцях. Причому, функціонували вони під контролем і постійною опікою центральних державних органів і губернаторів. Визначено, що в кожному історичному періоді органи державної влади допускають наявність «звичайних» форм самоврядування, оскільки вони виконують завдання, поставлені державою. Одним з факторів, що обумовлюють ступінь свободи в діяльності місцевого самоврядування та існування цього явища взагалі, є те, що на різних етапах перед державою та суспільством стоять різні цілі і завдання, отже, з цього і розбудовується найбільш оптимальна система управління суспільством.The scientific article is devoted to the study and comprehensive analysis of the peculiarities of the regulatory and legal foundations of the formation and development of local self-government in ukrainian territories. Taking into account the doctrinal study, it was stated that the formation and transformation of the regulatory and legal framework for the development of local self-government in the Ukrainian territories (the first half of the 18th - mid-19th centuries) was combined with the fact that any bodies and officials entrusted with the functions of city administration were supposed to act in the interests of strengthening the existing system, improving the legal position of states prevailing in society. The establishment of various organizational forms of local self-government was also aimed at developing more flexible forms of local governance. Moreover, they functioned under the control and permanent guardianship of central state bodies and governors. In fact, this development led to the gradual integration of local authorities into the mechanism of the state. Only the degree of legal consolidation of powers by controlling authorities changed, which, in fact, had a rather negative effect on the independence of local governments, and, as a result, significantly reduced the effectiveness of their activities. But this influence of administration bodies had another, positive role, for example, educational influence arising from the cooperation of public institutions of self-government with institutions of administration, was especially noticeable on the example of peasants who went from indifference and unwillingness to participate in self-government to actively upholding their interests through active and purposeful participation. Thus, to the degree of independence of local self-government, the readiness of the population to independently solve issues of local importance plays an important role. The further development of capitalist relations after the abolition of serfdom, the growth of cities forced the authorities to make concessions in the field of urban self-government, which was reflected in further state-management reforms in the field of local self-government. It emphasized that considering the historical aspect of the development of domestic local self-government and public administration, it is necessary to take into account the following: on the part of the state there was a rather gradual authorization or assumption of the existence of local self-government in general. This is due to the fact that in each historical period, state authorities admit the presence of “ordinary” forms of self-government, since they fulfill the tasks set by the state. One of the factors determining the degree of freedom in the activities of local self-government and the existence of this phenomenon in general is the fact that at different stages the state and society have different goals and objectives, therefore, the most optimal system of social management develops from this.Констатировано, что становление и трансформация нормативно-правовых основ развития местного самоуправления на украинских территориях (первая половина XVIII – середина XIX века) сочеталось с тем, что любые органы и должностные лица, на которые возлагались функции городского управления, должны были действовать в интересах укрепления существующего строя, улучшение правового положения господствующих в обществе сословий. Создание разных организационных форм местного самоуправления преследовало также цель выработки более гибких форм управления на местах. Причем функционировали они под контролем и постоянной опекой центральных государственных органов и губернаторов. Установлено, что в каждом историческом периоде органы государственной власти допускают наличие «обычных» форм самоуправления, поскольку они выполняют задачи, поставленные государством. Одним из факторов, обуславливающих степень свободы в деятельности местного самоуправления и существования этого явления вообще, является то, что на разных этапах перед государством и обществом стоят разные цели и задачи, следовательно, из этого и развивается наиболее оптимальная система управления обществом.