Процесуальний порядок використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні : дисертація

Abstract

Дисертацію присвячено визначенню сутності та особливостей процесуального порядку використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, а також опрацюванню пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення адміністративного законодавства у відповідній сфері. У дослідженні проаналізовано стан наукової розробки питання використання результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні у вітчизняній юридичній науці Наведено характеристику правового регулювання процесуальної діяльності з проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні як гарантії забезпечення правомірності проведення таких дій. Підтверджено точку зору науковців, що досліджувані дії є засобами збирання доказів, що й визначає їх роль та значення. З’ясовано зміст поняття «результати негласних слідчих (розшукових) дій», їх різновиди та особливості формування. Визначено систему та охарактеризовано процесуальні вимоги до результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій як засобів їх легітимізації як доказів. Розкриті процесуальні особливості збирання, перевірки, оцінки та використання результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Наведена характеристика прокурорського нагляду та судового контролю за проведенням таких дій та використанням їх результатів як засобів забезпечення їх законності, а також гарантування прав та свобод особи. Подано бачення напрямів використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні. Визначено процесуальні особливості використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні та в інших цілях кримінального провадження. Проаналізовано закордонний досвід правового регулювання використання результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій та визначено можливості його застосування в України.

The thesis is devoted to determining the essence and peculiarities of the procedural order for using the results of covert investigative (detective) actions in criminal proceedings, and also to developing proposals and recommendations aimed at improving administrative legislation in the relevant area. It is established that the issue of covert investigative (detective) actions and the use of their results in criminal proceedings, despite the constant scientific interest in them, is still controversial and unresolved due to constant changes in legislation and its application practice. It is substantiated that conducting covert investigative (detective) actions and using their results in criminal proceedings is impossible without proper legal regulation of the relevant procedural relations. It is determined that legal regulation plays the role of a legal guarantee of the legality of such actions and the legitimacy of the results obtained during their conduct. The point of view of scientists is confirmed, that the purpose of covert investigative (detective) actions is to collect evidence or verify the evidence already obtained in a particular criminal proceeding, and this determines the functional role and significance of these actions. It is proved that the results of covert investigative (detective) actions exist or are formalized as evidence. It is established that in order to guarantee the legitimacy of the results of covert investigative (detective) actions, requirements are set for them, which exist in the form of a certain normatively defined, mandatory system of criteria that these results must meet for their use in criminal proceedings. In order to ensure the achievement of the objectives of criminal proceedings through the use of covert investigative (detective) actions, the stages of collection, verification, evaluation and use of the evidence obtained as a result of such actions should take place. It is proved that these stages have their own importance for creating a legal guarantee of the legitimacy of the obtained results, but at the same time, the peculiarities of conducting covert investigative (detective) actions as specific means of proof must be taken into account at each of the stages of proof. It is proved that prosecutorial supervision and judicial control over covert investigative (detective) actions are means of ensuring the legality of the use of the results of their conduct in criminal proceedings with the absolute guarantee of the rights and freedoms of its participants. The selection of procedural, organizational and procedural and organizational and tactical directions of using the results of covert investigative (detective) actions and the corresponding forms of their implementation are proposed. Attention is drawn to the fact that each of these directions and forms of their implementation act as relatively independent means of increasing the effectiveness of pre-trial investigation and the performance of the tasks of criminal proceedings, where each direction and its form is implemented in its own procedural order. The foreign experience of regulatory and legal regulation of covert investigative (detective) actions during the investigation, as well as the peculiarities of using their results in criminal proceedings of foreign countries, is analyzed. It is indicated that the implementation of foreign experience in national criminal proceedings should take into account the standards generally accepted in democratic countries in the field of criminal justice. Based on the results of the study, proposals are formulated regarding the introduction of changes and additions to the Criminal Procedure Code of Ukraine.

Диссертация посвящена определению сущности и особенностей процессуального порядка использования результатов негласных следственных (розыскных) действий в уголовном производстве, а также проработке предложений и рекомендаций, направленных на совершенствование административного законодательства в соответствующей сфере.