Единство и дифференциация правового регулирования поощрений в трудовом праве

Abstract

Исследуются нормы национального законодательства в сфере применения поощрений. Обосновывается, что институту поощрений в трудовом праве присуща такая характерная особенность как единство и дифференциация. Предоставляются рекомендации по усовершенствованию соответствующего национального законодательства. В частности, предлагается с целью обеспечения работодателя максимальными инструментарием для поощрения добросовестных работников предусматривать на предприятиях, учреждениях и организациях максимально объемный перечень поощрений. The article examines the norms of national legislation in the field of application of incentives. It is substantiated that the institution of incentives in labor law is characterized by such a characteristic feature as unity and differentiation. Recommendations for improving the relevant national legislation are provided. In particular, it is proposed to provide the employer with the maximum tools for encouraging conscientious workers to provide for the largest list of incentives at enterprises, institutions and organizations. Досліджуються норми національного законодавства в сфері застосування заохочень. Обґрунтовується, що інституту заохочень в трудовому праві властива така характерна особливість як єдність і диференціація. Надаються рекомендації щодо вдосконалення відповідного національного законодавства. Зокрема, пропонується з метою забезпечення роботодавця максимальними інструментарієм для заохочення добросовісних працівників передбачати на підприємствах, установах і організаціях максимально об'ємний перелік заохочень.