Європейські стандарти медіації в цивільно-правових спорах та їх упровадження в Польщі та Чехії

Abstract

Стаття присвячена висвітленню деяких стандартів медіації в цивільно-правових спорах та їх реалізації в національному праві Польщі та Чехії. Медіація є одним із визнаних у світовій практиці ефективних способів позасудового вирішення цивільних спорів. Важливим кроком щодо впровадження медіації в Європейському правовому просторі було прийняття Директиви 2008/52/ЄС Європейського парламенту та Ради Європи «Про деякі аспекти медіації в цивільних та господарських справах». Директива 2008/52/ЄС встановлює вимоги до проведення процедури медіації у транскордонних цивільних та комерційних справах. Так, Директива 2008/52/ЄС встановлює такі вимоги до процедури медіації: забезпечення якості медіації; забезпечення права суду пропонувати сторонам звернення до медіації; забезпечення виконання угод, досягнутих у результаті медіації; забезпечення конфіденційності медіації; час проведення процедур медіації не включається до строку позовної давності. Директива 2008/52/ЄС містить зобов’язання держав-членів ЄС щодо впровадження законів та інших нормативних актів, які необхідні для належного виконання положень цієї Директиви. Крім встановлення певних вимог до використання медіації в транскордонних спорах, Директива дала імпульс ширшому впровадженню медіації також у внутрішньому праві держав-членів ЄС. Так, у Чехії реалізація цієї Директиви спричинила прийняття Закону № 202/2012 «Про медіацію і внесення змін до деяких законів». У Польщі законодавство про медіацію в цивільних справах було прийнято в 2005 році шляхом внесення змін до Цивільного процесуального кодексу Польщі. Зроблено висновок, що правові норми Директиви 2008/52/ЄС, що регламентують інститут медіації, досить успішно інтегровано в процесуальне законодавство держав-членів ЄС. Досвід країн ЄС свідчить, що медіація може існувати і застосовуватися як особлива форма врегулювання спорів нарівні і у взаємозв’язку із судовим розглядом.

The article is devoted to the coverage of some standards of mediation in civil disputes and their implementation in the national law of Poland and the Czech Republic. Mediation is one of the recognized in world practice effective ways of out-of-court settlement of civil disputes. An important step in the introduction of mediation in the European legal area was the adoption of Directive 2008/52/EC of the European Parliament and of the Council of 21 May 2008 on certain aspects of mediation in civil and commercial matters. Directive 2008/52 / EC sets out requirements for mediation in cross-border civil and commercial matters. Thus, Directive 2008/52 / EC establishes the following requirements for the mediation procedure: quality assurance of mediation; ensuring the right of the court to offer the parties recourse to mediation; ensuring the implementation of agreements reached as a result of mediation; ensuring the confdentiality of mediation; the time of mediation procedures is not included in the statute of limitations. Directive 2008/52 / EC contains the obligations of the EU Member States to implement the laws, regulations, and administrative provisions necessary to properly implement the provisions of this Directive. In addition to setting certain requirements for the use of mediation in crossborder disputes, the Directive has given impetus to the wider introduction of mediation in the domestic law of the EU Member States. Thus, in the Czech Republic, the implementation of this Directive has led to the adoption of the Law №202 / 2012 "On Mediation and Amendments to Certain Laws". In Poland, legislation on civil mediation was adopted in 2005 by amending the Polish Code of Civil Procedure. It is concluded that the legal norms of Directive 2008/52 / EU, which regulate the institution of mediation, have been quite successfully integrated into the procedural legislation of the EU Member States. The experience of EU countries shows that mediation can exist and be used as a special form of dispute resolution on an equal footing and in conjunction with litigation.

Статья посвящена освещению некоторых стандартов медиации в гражданско-правовых спорах и их реализации в национальном праве Польше и Чехии. Медиация является одним из признанных в мировой практике эффективных способов внесудебного разрешения гражданских споров. Важным шагом по внедрению медиации в Европейском правовом пространстве было принятие Директивы 2008/52 / ЕС Европейского парламента и Совета Европы «О некоторых аспектах медиации в гражданских и хозяйственных делах». Директива 2008/52 / ЕС устанавливает требования к проведению процедуры медиации в трансграничных гражданских и коммерческих делах. Так, Директива 2008/52 / ЕС устанавливает такие требования к процедуре медиации: обеспечение качества медиации; обеспечение права суда предлагать сторонам обращение к медиации; обеспечение выполнения соглашений, достигнутых в результате медиации; обеспечение конфиденциальности медиации; время проведения процедур медиации не включается в срок исковой давности. Директива 2008/52 / ЕС содержит обязательства государств-членов ЕС по внедрению законов и других нормативных актов, которые необходимы для надлежащего выполнения положений настоящей Директивы. Помимо установления определенных требований к использованию медиации в трансграничных спорах, Директива дала импульс широкому внедрению медиации также во внутреннем праве государств-членов ЕС. Так, в Чехии реализация этой Директивы вызвала принятия Закона № 202/2012 «О медиации и внесении изменений в некоторые законы». В Польше законодательство о медиации по гражданским делам было принято в 2005 году путем внесения изменений в Гражданский процессуальный кодекс Польши. Сделан вывод, что правовые нормы Директивы 2008/52 / ЕС, регламентирующие институт медиации, достаточно успешно интегрированы в процессуальное законодательство государств-членов ЕС. Опыт стран ЕС свидетельствует, что медиация может существовать и применяться как особая форма урегулирования споров наравне и во взаимосвязи с судебным разбирательством.