Критерії та види процесуальних порушень як підстави недопустимості висновку експерта

Abstract

У статті розглянуто питання допустимості висновку експерта у кримінальному провадженні. Допустимість визначено як характеристикy доказів, до якої висуваються певні вимоги. Допустимість висновку експерта має особливості, оскільки у процесуальній формі проводиться дослідження спеціальним суб'єктом, а результатом є доказ як вивідне знання. Доведено, що допустимість висновку експерта визначається не тільки процесуальною формою, але й змістом документу. На підставі узагальнення правозастосовної практики процесуальні порушення, що є підставами визнання експертного висновку недопустимим, класифіковані за двома критеріями: відповідно до етапів проведення експертизи (підготовка та призначення експертизи, провадження експертизи, використання висновку експерта в доказуванні) й тяжкістю наслідків. Порушеннями на етапі підготовки та призначення експертизи є: процесуальні порушення у збиранні об’єктів експертного дослідження; невідомість походження зразків порівняння, несправжність наданих на експертизу об’єктів; неуповноважений суб’єкт призначення та проведення експертизи. Порушеннями на етапі провадження експертизи бувають: невідповідність експерта вимогам до нього як учасника процесу, вихід експерта за межі компетенції; недотримання форми висновку експерта. Порушення на етапі використання висновку експерта в доказуванні – це невідкриття слідчими органами стороні захисту висновку експерта наприкінці досудового розслідування. За критерієм тяжкості наслідків виокремлені три групи процесуальних порушень допустимості висновку експерта: 1) очевидні порушення, які включають й істотні порушення, що не можуть бути усунені та викликають безумовне визнання висновку експерта недопустимим; 2) умовні порушення, які можуть бути усунуті процесуальними діями й дозволяють визнати висновок експерта допустимим джерелом доказів; 3) несуттєві порушення, які не вимагають усунення та дозволяють визнати висновок експерта допустимим, незважаючи на те, що окремі його складові формально порушують процесуальні вимоги.

The article deals with the admissibility of an expert's report in criminal proceedings. Admissibility is defined as a characteristic of evidence which has certain requirements. The admissibility of the expert's report has its peculiarities, since the research is carried out by a special subject in a procedural form, the result of the examination is evidence as inferential knowledge. It has been proven that the admissibility of the expert's report is determined not only by the procedural form, but also by the content of the document. On the basis of the generalization of law enforcement practice, procedural violations, which are the basis for declaring an expert report inadmissible, are classified according to two criteria: in accordance with the stages of the examination (preparation and appointment of the examination, production of examination, use of the expert's conclusion in proof) and the severity of the consequences. Violations at the stage of preparation and appointment of an examination: procedural violations in the search for objects of expert study; the unknown origin of the comparison samples, the falsity of the objects submitted for examination; not an authorized subject for the appointment and production of an examination. Violations at the stage of production of an examination: non-compliance of the expert with the requirements for him as a participant in the process, the exit of the expert beyond the limits of competence; non-compliance with the form of the expert's report. Violations at the stage of using the expert's report in proof: non-disclosure by the investigator to the defense side of the expert's report at the end of the pre-trial investigation. According to the criterion of severity of consequences, three groups of procedural violations of the admissibility of the expert's report are distinguished: 1) obvious violations, including significant violations that cannot be eliminated and cause the unconditional recognition of the expert's report as inadmissible; 2) conditional violations that can be eliminated by procedural actions and allow the expert's report to be recognized as an admissible source of evidence; 3) insignificant violations that do not require elimination and allow the expert's report to be recognized as admissible, despite the fact that its individual components formally violate the procedural requirements.

В статье рассмотрен вопрос допустимости заключения эксперта по уголовному производству. Допустимость определена как характеристика доказательств, к которой предъявляются определенные требования. Допустимость заключения эксперта имеет особенности, поскольку в процессуальной форме проводится исследование специальным субъектом, а результатом является доказательство как выводное знание. Доказано, что допустимость заключения эксперта определяется не только процессуальной формой, но и содержание документа.