До характеристики досвіду посткомуністичних держав у сфері медичного обслуговування поліцейських

Abstract

Розглянуто позитивний досвід Грузії та Республіки Молдова з питань регулювання медичного обслуговування, а саме: запровадження обов’язкового державного страхування життя і здоров’я поліцейського; достатнього розміру одноразової грошової допомоги у разі ушкодження здоров’я поліцейського при виконанні службових обов’язків; досвід обов’язкового працевлаштування поліцейського, здоров’я якого було пошкоджено при виконанні службових обов’язків, якщо вказане ушкодження позбавляє його можливості належним чином виконувати службові обов’язки; а також визначення того, що поліцейський не має права на безоплатне медичне забезпечення в закладах охорони здоров’я МВС, коли захворювання або травма, які отримані поліцейським, пов’язані з порушенням ним законодавства або вживанням спиртних напоїв чи наркотичних речовин.The positive experience of Georgia and the Republic of Moldova in the regulation of medical care was considered, namely: the introduction of mandatory state insurance for the life and health of a police officer; a sufficient amount of one-time monetary assistance in case of injury to the health of a police officer in the performance of official duties; the experience of mandatory employment of a police officer whose health was damaged in the performance of official duties, if the specified injury deprives him of the ability to properly perform official duties; as well as determining that a police officer does not have the right to free medical care in health care facilities of the Ministry of Internal Affairs, when the disease or injury received by the police officer is related to his violation of the law or the use of alcoholic beverages or narcotic substances.Рассмотрен положительный опыт Грузии и Республики Молдова по регулированию медицинского обслуживания, а именно: введение обязательного государственного страхования жизни и здоровья полицейского; достаточного размера единовременного пособия в случае повреждения здоровья полицейского при исполнении служебных обязанностей; опыт обязательного трудоустройства полицейского, здоровье которого было повреждено при исполнении служебных обязанностей, если указанное повреждение лишает его возможности надлежащим образом исполнять служебные обязанности; а также определение того, что полицейский не имеет права на бесплатное медицинское обеспечение в учреждениях здравоохранения МВД, когда заболевания или травма, полученные полицейским, связаны с нарушением им законодательства или употреблением спиртных напитков или наркотических веществ.