Дискреційні повноваження суду щодо обрання форми реалізації кримінальної відповідальності: проблеми та шляхи вирішення

Abstract

Автором зазначено, що приймаючи рішення про обрання тієї чи іншої форми реалізації кримінальної відповідальності суд діє виключно в межах закону. Однак прийняття остаточного рішення неможливе без використання наданих суддям дискреційних повноважень, які дозволяють подолати фактичну і правову невизначеність, а також здійснити вибір між альтернативними варіантами на шляху прийняття законного, справедливого та обґрунтованого рішення. Правильність, відповідність прийняття таких рішень доволі часто викликає сумніви та призводить до оскаржень вироків. Відсутність єдності судової практики, припущення помилок, яких допускаються судді призводить до негативних наслідків, серед яких недовіра суспільства судовій владі.

The author states that when deciding on the choice of one form or another of the implementation of criminal liability, the court acts exclusively within the framework of the law. However, the adoption of a final decision is impossible without using the discretionary powers granted to judges to overcome factual and legal uncertainty, as well as to make a choice between alternative options for making a lawful, fair and reasoned decision. The correctness and conformity of the adoption of such decisions often raises doubts and leads to appeals against sentences. The lack of unity of judicial practice, the admission of mistakes made by judges, leads to negative consequences, among which is the distrust of society in the judiciary.

Автором указано, что принимая решение об избрании той или иной формы реализации уголовной ответственности, суд действует исключительно в рамках закона. Однако принятие окончательного решения невозможно без использования предоставленных судьям дискреционных полномочий, позволяющих преодолеть фактическую и правовую неопределенность, а также осуществить выбор между альтернативными вариантами для принятия законного, справедливого и обоснованного решения. Правильность, соответствие принятия таких решений часто вызывает сомнения и приводит к обжалованию приговоров. Отсутствие единства судебной практики, допущение ошибок, допускаемых судьями, приводит к негативным последствиям, среди которых недоверие общества судебной власти.